Цикл уроків ( 8 клас)

Календарне  - тематичне планування уроків світової літератури у 8 класі
№	Тема уроку	Вимоги до знань, умінь, навичок учнів
ЖАНРОВО - ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
33	Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.	Учень: називає і пояснює хронологічні межі доби середньовіччя: від V (476 рік — падіння Риму, Західної Римської імперії) до XV століття (падіння Візантії; географічні відкриття, в т. ч. Америки; винахід книгодрукування); порівнює відомості про культуру середньовіччя, отримані на уроках всесвітньої історії, історії України та світової літератури.
34 35	Середньовічна китайська поезія. Лірика Лі Бо. “Входжу в річку...”, “Печаль на яшмовому ґанку” Лірика китайського поета Ду Фу.	Учень: пояснює, чому творчість китайців Лі Бо і Ду Фу вважається вершиною світової лірики: а) висловлює власні судження про свіжість і несподіваність поетичних асоціацій у вірші Лі Бо “Входжу в річку...”, про елегійні мотиви його поезії “Печаль на яшмовому ґанку”; б) називає провідні думки поезій Ду Фу: засудження війни у вірші “При місяці згадую брата”; поетизацію мирної праці в поезії “Пісня про хліб і шовк”; мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною в поезії “Повертаються дикі гуси”; виразно читає і аналізує вірші китайських ліриків.
36 37	Рудакí .Газелі, рубаї, бейти. Гафíз . Газéлі. Увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання. Омáр Хайям. Рубаї. Хай живе життя!	Учень: знаходить у текстах віршів Рудакі, Омара Хайяма і Гафіза цитати, що свідчать про увагу поетів до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, поетизацію кохання ; наводить приклади алегоричної багатозначності образів персько-таджицької поезії;виразно читає вірші персько-таджицьких ліриків (один — напам’ять) і аналізує їх.

План – конспект уроку

II семестр. Жанрове – тематичне розмаїття середньовічної літератури

Клас: 8клас

«Мандрівка у Середньовіччя»

Тема  уроку : Середньовіччя як історична і культурна доба.

 Мета: 

           навчальна : поглибити розуміння епохи Середньовіччя, культури і традицій середньовічного суспільства; узагальнити і розширити раніше вивчений матеріал з історії, культури, музики і літератури  Середньовіччя; сформувати уявлення  про різні види мистецтва  епохи, розкрити провідні теми середньовічної літератури;
            розвиваюча: розвивати навички асоціативного споглядання на світ,  зв’язне мовлення, логічне мислення, творчі здібності, уміння конспектувати, працювати зі статтею;
            виховна: прищеплювати інтерес до минулого, виховувати почуття прекрасного, любові  й поваги до культурних надбань людства.
Тип уроку :  інтегрований урок –подорож.

Методи уроку: діалог культур, евристична бесіда, розповідь, пояснення, дослідження, проблемні питання, робота із картками, інтерактивні методи «Блайднес», «Мікрофон», «Знайди рішення», «Гронування»,  гра «Кубування».
Обладнання: мультимедійна презентація, картки, роздатковий матеріал, відеофрагменти, таблиці.
                                         Структура уроку
                       (супроводжується презентацією, підготовленою  вчителем)

І. Організаційний момент                                                               1хв.
  ІІ. Актуалізація опорних знань учнів                                            3хв.
  ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної
       діяльності                                                                                   4хв.
   ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу         31хв.
   V. Підсумки уроку                                                                          4хв.
   VІ. Домашнє завдання                                                                    1хв.
   VII. Оцінювання                                                                              1хв.

Хід уроку

І. Організаційний момент . Емоційне забарвлення уроку . Створення позитивного настрою (побажання гарного настрою та успішної роботи на уроках).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної
діяльності .
Учитель літератури. Настало третє тисячоліття. Здавалося б, де те середньовіччя  і що нам до нього? Але чи не нагадує сучасна глобалізація той самий «величезний казан культур і народів»,  який кипів на початку середньовіччя? Чи не нагадує тогочасних «темних століть» сучасний прагматичний світ, у якому «культура втекла на університетські кафедри» і з'явилися лави «новітніх варварів і вандалів» (погляньте-но на під'їзди будинків, де ми мешкаємо)? Чи, зрештою, не попереджає нас Умберто Еко про те, що «в наступному тисячолітті Європа перетвориться в багаторасовий, або, якщо хочете, в багатоколірний континент. Подобається це вам чи ні, але так буде. І якщо не подобається, все одно буде так...» А тому постає запитання: хіба не мав рації Умберто Еко, стверджуючи наприкінці XX століття, що «середньовіччя вже почалось». Тож,  аби краще відповідати на виклики Сучасності, вивчаймо той досвід, який дало Минуле, зокрема література доби Середньовіччя.

  Проблемне   запитання.

- Часто  до  терміна  «Середньовіччя»  додають  епітет  «темне».Чи  доречний  тут  цей  епітет?

Сьогоднішній урок мені хочеться провести у формі подорожі. І хоч ця прогулянка буде умовною, символічною, але в ній пройдемо справжні сходинки, що ведуть до вміння творчо мислити, аналізувати, здобувати нові знання, формувати  особисту думку.

- Отже, ви готові подорожувати?

- Давайте визначимо, які сходинки нашої подорожі ми повинні подолати, щоб дістатися вершини.  (Додаток 1.Слайд 2)

         http://www.slideshare.net/aleabestteather/1-29706088

1. Періоди середньовічної літератури (робота у зошитах), робота з хронологічною таблицею ( Додаток 1 .Слайд1 )

2. Місце Середньовіччя в курсі всесвітньої історії.
3. Середньовічна архітектура.

4. Середньовічна музика.

5.  Театр.

6. Основні види літератури Середньовіччя.

Занурення в епоху Середньовіччя.

Перша сходинка подорожі.
Періоди середньовічної літератури.
Учитель літератури. В історії людства настала нова доба, яка отримала назву Середньовіччя. Цей термін уперше ввели в ужиток італійські гуманісти на межі ХV-XVI століття, вважаючи Середньовіччя часом глибокого занепаду європейської культури. Проте Середні віки – важливий етап становлення світової культури. Саме воно стало тим підґрунтям, на якому склалися самобутні культури Сходу і Заходу. Це епоха розквіту арабської, ірано-таджицької, китайської і японської літератур. Середньовічну літературу народи Європи поділяють на три періоди:
  І. Раннє Середньовіччя ( ІV-ІХ ст.)

  ІІ. Зріле Середньовіччя ( ХІ-ХІV ст.)

  ІІІ. Відродження.

   «Золотою сторінкою» світової літератури у період  Середньовіччя стала творчість митців  Сходу,  яка подарувала світові плеяду енциклопедично освічених, усебічно розвинених велетнів думки – філософа і лікаря Авіценна, астронома й математика Абу-Рейхана Мухаммеда Біруні, засновника алгебри Аль-Хоремі, філософа, математика, поета Омара Хайяма. Найголовніше, що їх об’єднує, - це палка зацікавленість людиною: її життям, почуттями, проблемами, знаннями, її духовними пошуками. Проте кожній національній східній літературі притаманні оригінальні риси, пов’язані з національними особливостями народів, релігією, яку вони сповідували.

               Особливості мистецтва Середньовіччя:

-         вплив філософії;

-         зацікавленість людиною;

-         вплив релігії;

-         національний колорит;

-         повчальність творів.

Робота з хронологічною таблицею ( Додаток 1 .Слайд 3 ).
Друга сходинка подорожі. Місце Середньовіччя в курсі всесвітньої історії.  Робота з документом.
Учитель історії. Відомий російський історик А. Гуревич про Середньовіччя і сучасність: «Середні віки давно закінчилися, вони дуже далеко від нас. Але. Середньовіччя  - це епоха, коли було закладено багато основ сучасного світу. Перш за все Середньовіччя - епоха панування християнства як релігії... певної системи моральних принципів... У галузі моралі, в оцінці поведінки людини і його ідеалів Європа залишається спадкоємицею християнства, а отже, і Середньовіччя. У середні віки розвинулись ті мови, якими й зараз розмовляє населення Європи, і сформувались - наприкінці цієї епохи -європейські нації. В ту епоху склались основні європейські держави, парламенти, правові та судові системи. Принципи римського права, успадковані Середньовіччям, були передані Європі Нового часу».
Запитання
1. Які елементи спадщини Середньовіччя виділяє вчений?

2. Спробуйте навести конкретні приклади, розвинувши думку вченого.

 Скрабничка ерудита. 

Повідомлення  учителя історії про місто Тустань.

Тустань - унікальна пам’ятка історії та архітектури ІХ-ХІІІ століття, аналогів якої немає в Європі. Це місце, де історію можна повернути назад та стати частиною культури Українського Середьовіччя. Неповторність Тустані полягає не лише у її природних особливостях, хоча скеля сама по собі вражає. Унікальність Тустані  -  ще й у можливості точного (90%) відтворення дерев’яної забудови, що існувала на скелях. Річ у тім, що будівничі, споруджуючи неприступну дерев’яну фортецю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Дерева давно немає, а сліди в камені збереглися. Щороку під Урицькими скелями Середньовіччя оживає на повну: його повертають учасники фестивалю “Ту Стань!” Протягом кількох днів у Тустані відтворюють життя древнього граду таким, як воно було тоді, у всіх його проявах: від ремесел до розваг. Особливу увагу на кожному фестивалі присвячують і військовій справі:  десятки реконструкторів на очах у гостей Тустані з точністю, якій позаздрить будь - який фільм,  відновлюють баталії воїнів - русичів із ворогами.

Дослідження фортеці Тустань розпочалося у 1971 році під проводом художника та археолога Михайла Рожка. Саме завдяки його роботам можна уявити,  як виглядала руська твердиня.  Щоправда, у Тустані залишилося ще чимало нерозгаданих таємниць. Відкрити їх можете і ви, завітавши до цього містечка!

Перегляд  відеофрагменту 1.  

          

Учитель історії. Зберегти в сучасному світі надбання минулого, усі витвори нашого історичного буття, аби передати їх майбутнім поколінням, - висока і благородна місія для всіх.

Моделювання ситуації.

-   Яка ваша роль у збереженні скарбниць надбань людства ?

  І лише пам’ятаючи про коріння свого роду, цінуючи його неоціненну культурну спадщину, можна вберегти від занепаду міста, а в них – найцінніший витвір Всевишнього – високоморальну людину. То ж плекаймо скарбницю нації, щоб зберегти її для прийдешніх поколінь!
Передумови виникнення Середньовіччя та розвиток даної епохи.

В Європі у IVст. , здавалося б, непохитна Римська імперія остаточно занепала. На її уламках утворилися нові держави. Почався процес формування націй. У суспільстві виникли нові феодальні відносини.   

Гуманісти свою епоху сприймали як «новий вік», бо античність розглядали як «старий вік». Тому період між цими етапами в історії людства італійські мислителі називали «середнім віком».

У житті середньовічного суспільства вагомого значення набували релігія. Офіційною релігією Середньовіччя було християнство. Християнська церква мала абсолютний вплив на духовне життя європейців. Вона формувала їхню  свідомість, сприяла розвитку культури й зміцненню єдності Європи.

 У V-VIст. починають діяти Чернечі ордени: бенедикський і цистеріанський. Статут бенедиктовців включав три обітниці: проживання в монастирі, послух і стриманість. У свою чергу,  цистеріанці заробляли на життя власною працею, харчувалися винятково рослинною їжею.

Невід’ємною частиною середньовічного суспільства є хрестові походи. Це військові експедиції, організовані західним християнським світом,  проти мусульман із метою звільнення Єрусалиму і Святої Землі (Палестини). Вони тривали з 1096 по 1291р. Усього нараховувалося вісім великих хрестових походів.   

На відміну від античної культури, яка проголошувала «Mens sana in corpore sano», що означає «здоровий дух у здоровому тілі», середньовічна культура проголошувала верховенство духу над плоттю, духовної краси над фізичною. Були проголошені догмати християнства й розроблені способи пристосування їх до повсякденного життя.

  Отож, ідеальною людиною може бути або чернець, або людина, яка зреклася земних утіх, протистоїть спокусам і живе з Богом у серці.

 Учитель літератури. Незважаючи на такі суворі догмати, суспільство жило своїм життям, відкривалися університети, розвивалися всі види мистецтв, становилися національні літератури. Люди залишалися людьми. Як і в інші історичні епохи, вони тягнулися до світла і краси.

Мистецький контекст  доби Середньовіччя.

 Третя сходинка подорожі.

Учитель художньої культури про західноєвропейську середньовічну архітектуру. Перегляд презентації ( Додаток 2).

 http://www.slideshare.net/aleabestteather/2-29705978

 Архітектура західноєвропейських держав не мала нічого спільного з античністю. «Усе ставало іншим, - зазначає архітектор Бартенєв, - і призначення будівель, і будівельні матеріали, і конструкції». Умовно процес середньовічного будівництва можна поділити на два періоди: романський стиль ( VI-XIIст.) та готичний (XIII-XVст.).

Термін «романський» умовний. Він називається так тому, що споруди цього часу були переважно кам’яні  і побудовані за римським способом, на відміну від дерев’яних будівель. Романський стиль відповідав вимогам неспокійного часу – добі феодальних війн, загарбань. Усі ці загрози вимагали створювати будівлі, які за певних умов могли стати фортецями. Суворі й понурі вежі, високі й масивні мури, важкі склепіння, невеликі вікна, що іноді нагадували бійниці. Замки – місце, де ховалися від нападників мешканці навколишніх сіл. Церкви, собори, монастирі були теж ніби фортеці. Плани культових споруд мали форму хреста. Стіни майже не розписані, лише у добу зрілості романського стилю стіни храмів були розмальовані зображеннями святих.

Слово «готика» виникло в добу Відродження. До архітектури Середньовіччя його припасували ренесансні ідеологи, розуміючи під цим словом щось негативне. Але час довів, що вони глибоко помилялися. Готика є справжньою «кам’яною симфонією», за висловом В.Гюго. Легкість, каркасність конструкцій, багато в спорудах скла, менш масивні стіни, різнокольорові вітражі, стрілчасті арки, вузькі та високі башти і колони, фасад прикрашений скульптурами. Усі ці елементи підкреслюють вертикаль, що є головною ознакою готичного стилю.

Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі),  що у Франції, присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа. Один із найпрекрасніших витворів готичного мистецтва стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижа, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці Галло-римского храму Юпітеру, що стояв тут за часи римської влади.

       У соборі вбачається подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгомони романського стилю Нормандії, із властивим йому могутньою і щільною єдністю, а з іншого -  використання новаторських архітектурних досягнень готичного стилю, який додає будівлі легкість і створює враження простоти вертикальної конструкції і вагової опори будови (будучи каркасом опори будови його видно лише ззовні).

      Собор був спланований у ХІІ ст. Морісом де Сюллі. У 1163 році Людовиком VII закладено перший камінь фундаменту. Будівництво тривало понад ста років. За задумами, він мав уміщати всіх жителів Парижа (10 000 чоловік), але за час будівництва кількість мешканців міста збільшилось у декілька разів.

Собор був місцем суспільного життя. Його оточували численні лавки та лотки, де продавали різноманітні товари. Купці тут  укладали угоди, а світські дами приходили похизуватись своїми нарядами. Також обмінювались новинами та плітками, влаштовували танці та карнавали, грали у м’яча . Під час небезпеки в соборі знаходили притулок мешканці сусідніх селищ не тільки зі своїми пожитками, а й навіть і з худобою. Також у цьому храмі  професори читали лекції своїм студентам, роблячи перерву на  час богослужінь.

Бесіда.

- Що найбільше вразило у повідомленні?

-  Які  архітектурні стилі  виникли у період Середньовіччя?

 Четверта сходинка подорожі.

Учитель музичного мистецтва про середньовічну західноєвропейську історію музики.

Середньовічна музична історія починається умовно з VI ст. Побутували народні пісні у супроводі національних музичних інструментів. Народні гуляння, хороводи, танці. Зупиняючись у містах і поселеннях, ходили мандрівні актори.

У добу раннього Середньовіччя їх називали, так як і акторів у Давньому Римі, гістріонами, які одночасно були оповідачами, музикантами, танцівниками, співаками, дресирувальниками тварин, блазнями. До того ж вони співали ще й духовні пісні, акомпануючи собі на віолі.

   У Франції мандрівних акторів називали жонглерами. Довгий час вони були єдиними носіями світської музичної культури і єдиними професіоналами в області інструментальної музики. У Німеччині це були шпільмани, у Київській Русі – скоморохи. Вагантами називали тих акторів, які у своїй творчості користувалися лише латинською мовою.

За часів Київської Русі в музичному мистецтві одночас існували три напрямки: народна музика, придворно-світська та церковна. Окрім того, у давньоруському суспільстві протиставлялись два поняття: інструментальна музика та спів. Якщо у світському житті музичні інструменти були невід’ємною частиною  творчості  (княжі застілля, народні свята, військові походи), то в релігійній культурі музичне мистецтво було представлене включно вокальними творами. Більш того,  церква засуджувала гру на музичних інструментах, називаючи її «бісівською»,  оскільки вона була тісно пов’язана з язичницькою дохристиянською культурою та ігрищами. Єдиним музичним інструментом, який дозволила православна церква, був дзвін. Але він виконував сповіщальну функцію. Музикантів, які володіли мистецтвом дзвонарства, називали дзвонарями. Гра на дзвонах називалась передзвоном  і тризвоном.  Дзвони середніх і великих розмірів часто одержували власні імена: із них відомі «Цар–колокол» (Московський кремль), «Сисой», «Лебідь», «Барон» (Ростовський Кремль).

Християнство принесло на Русь певну систему богослужбових жанрів: кондаки, ірмоси, канони, тропарі. Більшість із них присутні в сучасній духовній музиці. Найвідомішим твором церковного музичного мистецтва Київської Русі вважають кондак (різновид візантійського церковного гімну), присвячений  пам`яті князів Бориса та Гліба.

Церковний спів на Русі був одноголосим, спокійним, урочистим. По суті, це було читання на розспів.  Мистецтву церковного співу Візантії на Русі навчали педагоги, яких називали доместиками. На відміну від народної пісні, яка існувала в усній формі, церковний спів записувався за допомогою особливої системи умовних позначень – так званої невминної (знакової) нотації, поширеної у Візантії й інших країнах. На Русі ці знаки називалися «крюками»  або «знаками», звідки й  церковний спів Київської Русі дістав назву «знаменного співу». Знамена писали над текстом, вони вказували лише напрям мелодії, а не точну висоту звука.

Придворно – світська музика. Звичаї  княжого двору та військового побуту супроводжувалися  музикою офіційних церемоній, вона лунала під час княжих застіль. Князі утримували при дворі професійних музикантів – інструменталістів, співаків, танцюристів (скоморохів). Про це можна судити за фресками Софійського собору. На одній із них зображений музикант зі струнним смичковим інструментом на кшталт середньовічного фіделя  (попередника віоли), на інших група виконавців із духовими та щипковими інструментами. У цьому гурті можна помітити скоморохів – танцюристів.

Окрім палацових ансамблів, при княжому дворі існували військові оркестри. Провідними музичними інструментами, що входили до їх складу, були суренки, бубни й труби.

Особливе місце в княжому побуті посідали героїчно величальні пісні. Їх виконували при зустрічі князя з ротного походу, під час сходження на княжний престол. Такі пісні пізніше змінились на здравиці на честь князя, патріарха або інших державних осіб.

Героїчні величальні пісні знайшли відображення у відомій літературній пам`ятці Київської Русі кінця XII ст. – «Слово о полку Ігоревім», де уславлювались князі, їхні подвиги, оспівувалась рідна земля. Співець виконував цей твір у супроводі гри на гуслях.

Міжпредметні зв’язки.

 Прослуховування  середньовічної музики ( Відеофрагмент 2).

- Які враження справила на вас прослухана музика ?

- Які образи виникли у вашій уяві?

Завдання. Перегляньте відео, прокоментуйте середньовічні костюми, танцювальни рухи. Висловте свої враження ( Відеофрагмент 3).

П’ята сходинка  подорожі.

Учитель літератури про середньовічний театр.

  Історія середньовічного театру розпочинається із так званого тропу – першої форми споглядальної проповіді (Vст.). Це була ніби ілюстрація до Священого Писання перед богослужінням, яка виконувалась священиком і хором. Потім з’являються літургічні вистави – інсценівки із Євангелія на Великдень та Різдво. У ХIIст. популярності набувають житійні п’єси, або ж міраклі, що присвячувались ушануванню того чи іншого святого. У XIII ст. з’являються містерії, сценарії яких складалися на основі Старого і Нового заповітів. Під час містерій до акторів, які грали перші ролі, приєднувались і городяни. Ці вистави  відбувалися на майдані, куди збиралося майже все місто. Наприкінці епохи Середньовіччя з’являються повчальні твори на релігійні й філософські теми, котрі одержали назву мораліте.

Обрядовий театр. Театр на Русі існував у ритуально-обрядових  формах. Обрядовими дійствами супроводжувались етапи хліборобського циклу, події родового чи родинного значення. До нашого часу дійшло чимало стародавніх обрядів ( «Коза», «Маланка»). Також відголоски дохристиянських ритуалів у фольклорі (комедії, щедрівки, веснянки, заклички, примовки).

Із прийняттям Київською Руссю християнства обрядовий театр зазнав змін: поєднав язичницьку культуру із візантійською. Образи давніх божеств у ньому змінились на імена християнських святих. Так зимові святкові обряди на честь богині Коляди присвятили Різдву Христовому, головне весняне свято бога Ярила (Великдень) – Христовому Воскресінню.

Княжий театр. Основою княжого театру була величальна пісня, що складалась із речитативу  та величання. До репертуару входили драматичні поеми, які розігрувались під супровід музичних інструментів. Театральні дійства були присвячені захисту рідної землі, служби князю, лицарської честі. Першими професійними акторами вважають скоморохів, які були не лише музикантами й виконавцями, але й віршотворцями, оповідачами,  сприяли розвитку давньоруського епосу, поезії та драми. Народні жартівники влаштовували дійства просто неба на майданах і вулицях міст під час свят і ярмарків.

Учитель літератури.

   Середньовічна література Заходу була оригінальна і самобутня. Літературознавці умовно поділяють її на три потоки:  міська, релігійна (клерикальна),  світська (куртуазна ).

Шоста сходинка подорожі ( Додаток  3)

 Робота в групах.

 Інтерактивний метод «Блайднес». 
Метод «Блайднес» (від англ. – сліпий) спонукає учнів до логічного мислення, розвиває зв’язне мовлення.
Алгоритм роботи:
Розділений на кілька частин текст роздається членам групи. 
Кожен опрацьовує 1-2 частини і повідомляє їх зміст. 
Учні разом вирішують, у якій послідовності потрібно об’єднати уривки, щоб вийшов зв’язний текст ( Додаток  3, інформаційний пакет).

 Уривок переказують, ставлять запитання, відповідаючи на які, висловлюють власні думки.

Під час роботи  на уроці учні заповнюють таблицю « Основні види літератури Середньовіччя».

Основні види літератури Середньовіччя
світська
міська
церковна

 Узагальнення результатів роботи в групах.

Гра « Кубування».
На гранях кубика є афоризми, крилаті вислови Сердньовіччя; учень, підкинувши кубика догори, зачитує та пояснює афоризм («круглий стіл», «Парсіфаль», « Трістан і Ізольда», « Фата моргана» , «Усе у світі - отрута, усе у світі - ліки, головне - доза», «Лікар повинен мати зір сокола, руки дівчини, мудрість змії та серце лева» ). Наприклад, « круглий стіл» - форма публічного обговорення чи висвітлення якихось питань, коли учасники висловлюються у визначеному порядку. За легендою, король Артур увів саме круглий стіл для того, щоб учасники бенкетів не сперечалися один з одним за краще місце і почували себе рівноправними. При цьому сам король не сідав за Круглий стіл.

 Виразне читання  авторського вірша учениці  8 – Б класу.

Перегортаю краплю предковіччя.

Сторінка ледь всміхається весні.

Які відкриті в щирості обличчя!
От хоч би той красунчик на коні.

Такі красиві сукні старомодні!

І цей порив! І бойовий запал!

            І Робін Гуди з темних лав народних,

                                        Що підіймали болі на загал.

Колись… Колись було Середньовіччя.
А де ж мій лицар? Загубив коня?
Чому брехливість світиться в обличчях
І б’є у душу мало не щодня?

Історія – кривава і жорстока,

          Але вона – найкращий вчитель всім.

         Мені б лише віддзвону тихих кроків

                                       Того коня… І лицаря на нім.

Бесіда.

-  Яка основна думка цього вірша? У яких рядках вона звучить?

 - Які риси характеру ліричної героїні, а значить і самої авторки, виявляються із рядків цієї поезії?

- Якщо б ви написали цей вірш, щоб  змінили ?

- Чи є цей твір унікальним ? Чому?

Утворення  грона « Людина Середньовіччя» ( підкорена Богом,позбавлена творчого самоусвідомлення,мудра, гармонійна).

 ( Додаток  1.Слайд 10 ).

Знайди творче рішення.
Учитель літератури.  Якою ж має стати людина майбутнього? (Мені здається, вона має  ввібрати в себе все те розумне й прекрасне, що створило людство до цього часу).
Хочеться, щоб вона була такою ж гармонійною, як людина античності, непохитною у своїй вірі, як середньовічна людина, нестримна й вільна у творчості, як людина Відродження, інтелектуально глибока, як людина доби бароко, розумна й сильна, як людина XIX століття, комунікабельна й відкрита, як люди нашого покоління. Але в ній має бути й щось таке, про що, можливо, ми й не здогадуємося. Можливо, у майбутньому людина змушена буде вибудовувати стосунки з істотами інших планет, і перед нею стануть нові проблеми.
     Учитель літератури. Та як би там не було,  хочеться вірити, що настане XXII, XXIII і XXX століття, а людина залишиться істотою розумною.
V. Підсумок уроку.
«Мікрофон».
- Середні віки ще називають темними віками (Dark Ages). Чи погоджуєтесь ви з таким визначенням? Поясніть свою думку.

Актуальне інтерв’ю.

Учитель. Подорож завершено. Залишається обмінятись враженнями.

·         Що цікавого ви почули про  епоху Середньовіччя ?

·         Що вас найбільше вразило на уроці?

·         Чи можна вважати, що наша подорож була не тільки цікавою, а й корисною?

VI. Домашнє завдання

1.Учнів об’єднано на кілька творчих груп  за інтересами. Групи отримують завдання: створити презентацію про Китай, захистити  проект на тему «Філософія і символіка образів поезії Лі Бо», індивідуальне  завдання – розповідь про Китай Середньовіччя.

2. Опрацювати статтю підручника  стор. 125-131.

VII.  Оцінювання.

                                                                                                      Додаток 3

Інформаційний пакет

Картка №1. Клерікальна  (церковна) література .

Завдання.

- Що називається клерикальною літературою?

- Назвіть жанри та особливості.

-Що ми віднайшли у собі, у тексті, у навколишньому? До постановки яких питань наблизися? Що не зрозуміли?

Клерикальна література розвивалася протягом багатьох століть латинською  та народними мовами. Своєю тематикою вона тісно пов’язана з християнською вірою та церквою, однак у ній відбились не тільки офіційні церковні погляди, а й ідеї «єресі» з їхнім протестом проти феодально-церковного утиску, які проникали до неї через низове духовенство.
У середньовічній літературі Західної Європи християнська традиція переважала над античною. Саме церква визначала тематику літератури.
Перші християнські письменники: Тертуліан, Лактанцій, Ієронім. Одним із найбільших представників християнської літератури був Аврелій Августин. "Сповідь" Аврелія Августина є невмирущою пам’яткою  християнської літератури. 
Найпопулярнішим на Заході було «Житіє святого Олексія», в якому найвиразніше проявилася аскетична доктрина. Із середини XII ст. з'являється велика кількість народних легенд про Богоматір,  у  яких розповідається про любов і співчуття Мадонни до простих людей. Поширеним жанром були видіння, у яких, звичайно, змальовувався потойбічний світ: блаженне життя благочестивих людей, пекельні муки грішників, чистилище за легші провини. Поширеними були також різні твори морально - дидактичного характеру  релігійної і світської тематики: проповіді, повчання, молитви, притчі, байки та ін. Одночасно з епічними жанрами розвивалась і клерикальна лірика (гімни, пісні, віршовані молитви тощо), а також церковна драма. Вони увібрали в себе ряд фольклорних прийомів, виробили свої сюжетні схеми, поетичні образи, стиль.
Особливості клерикальної літератури:
1) дидактичність (повчальний моралізований настановний характер);
2) проблематика – пропаганда аскетизму (відмова від земних чуттєвих задоволень), пропаганда опису загробного життя, ствердження верховної влади церкви;
3) звеличення церкви над мирянами.
Жанри :

1) житія святих (головна мета – прославити релігійний погляд);
2) легенди (жанр легенди носить більш народний характер, вільний від жорстокого аскетизму);
3) гімни;
4) видіння загробного життя (видіння потойбічного світу використовують, щоб залякати грішників. Великим грішникам показують видіння пекла. До праведників приходили видіння райського життя);
5) псалми.

Картка №2. Куртуазна ( світська) література .

 Завдання.

- Що  таке куртуазна література?

- Назвіть жанри та особливості.

- Створіть гроно до слова « рицар».

Моделювання ситуації.

- Створить ситуацію, у якій можна проявити лицарство в сучасному

житті.

-Що ви віднайшли у собі, у тексті, у навколишньому? До постановки яких питань наблизилися? Що не зрозуміли?

Куртуазна література (фр. courtois — ввічливий, чемний) - світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (у ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастики.

Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією із головних тем у цьому романі є тема кохання до прекрасної дами і здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме любов у  даному романі повна куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що володіє усіма видами зброї, усіма видами мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність у живописі тощо), грає у шахи, знається на морській справі, володіє великою кількістю іноземних мов.

При дворах сеньйорів з'явилася куртуазна поезія, що прославляла інтимні почуття і культ служіння "прекрасній дамі". Цей культ посідав центральне місце у творчості трубадурів - провансальських поетів, серед яких були і лицарі, і великі феодали, і прості люди. Поезії трубадурів властива різноманітність жанрів: пісні любовні, ліричні, політичні, пісні, які висловлюють тугу з приводу смерті якогось сеньйора.

Найважливішою складовою частиною формується писемної культури став героїчний епос, записаний в XII - XII ст. У героїчному епосі Західної Європи існують два різновиди: історичний епос і фантастичний епос, більш близький до фольклору. 
Епічні твори XII століття отримали назву «поеми про діяння». Спочатку вони були  усними поемами, виконувалися, як правило, бродячими співаками жонглерами. Відома  «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда», у яких головними є патріотичні мотиви  і «лицарський» дух. 
Поняття «лицар» у Західній Європі стало синонімом знатності і шляхетності, протиставлялося, перш за все, нижчим станам - селянам і городянам. Зростання  самосвідомості лицарства підсилює їхнє різко негативне ставлення до простолюду. Росли також  їхні  політичні амбіції, претензії на те, щоб поставити себе на недосяжну моральну висоту. 
Поступово в Європі складається образ ідеального лицаря і кодекс лицарської честі, згідно з яким «лицар без страху і докору» повинен походити  із шляхетського роду, бути відважним воїном, постійно піклуватися про свою славу,  бути відданим обраній ним коханій «пані».

У рамках лицарської культури в XII столітті з'явилися такі літературні жанри, як лицарський роман і лицарська поезія. Термін «роман» спочатку означав тільки віршований текст  мальовничою романською мовою, на відміну від латини, а потім він став використовуватися для назви певного жанру. 
Перші лицарські романи з'явилися в культурному англо – норманському середовищі в 1066р. Зачинателем легенд про подвиги короля Артура, про його славних лицарів  Круглого столу, про їхню боротьбу з англосаксами традиційно вважається Гальфрид Монмутський. В основі циклу романів про короля Артура лежить кельтський героїчний епос,  який був найбільш значною спадщиною літератури раннього середньовіччя і займав в художній культурі Західної Європи важливе місце, відображав  цілісну картину народного життя.  На думку Тацита, пісні про богів і героїв замінювали варварам історію. Найдавніший - ірландський епос. Він формується з ІІІ по VІІІ століття. Створені народом ще в язичницький період епічні поеми про героїв-воїнів спочатку існували в усній формі і передавалися із уст у вуста. Їх співали й читали  народні оповідачі. Пізніше, у VІІ  і VІІІ століттях,  уже після християнізації, вони були перероблені і записані вченими-поетами, імена яких залишилися невідомими . Для епічних творів характерні оспівування подвигів богатирів, переплетення історичного тла і вимислу, прославляння богатирської сили і подвигів головних героїв, ідеалізація феодальної держави. 
На героїчний епос значно вплинула кельтська та германо-скандинавська міфологія. Часто епос і міфи настільки пов'язані і переплітаються між собою, що провести межу між ними досить важко. Герої його - Ланселот і Персеваль, Пальмерін – утілювали вищі лицарські чесноти. Поширеним мотивом лицарських романів, особливо бретонського циклу були пошуки святого Грааля - чаші, у яку, за переказами, була зібрана кров розіп'ятого Христа. 
У німецькому епосі «Пісня про нібелунгів», який остаточно склався з окремих пісень в епічну збірку  в ХІІ - ХІІІ ст., є й історична основа (відображені події  Великого переселення народів 4-5 ст., реальна історична особа - грізний вождь Атілла, який перетворився на доброго, безвольного Етцеля), і казка-вимисел. Поема складається з 39 пісень - «авентюре». Дія переносить нас у світ придворних свят, лицарських турнірів та прекрасних дам. Головний герой  - нідерландський королевич Зігфрід, юний лицар, який здійснив безліч дивовижних подвигів. Він сміливий і відважний, молодий і гарний, але  й  самовпевнений. Трагічно склалася доля Зігфріда і його майбутньої дружини Крімхільди, для яких фатальним став скарб із золотом Нібелунгів. 
Сюжети французьких творів перероблялися авторами німецьких лицарських романів, наприклад, Рартманом Фон Ауе. Кращим його твором став «Бідний Генріх» - невелика віршована повість. Ще одним відомим автором лицарських куртуазних романів був Вольфрам фон Ешенбах(один із лицарів Круглого столу), чия поема «Парсіфаль» згодом надихала великого німецького композитора Р. Вагнера.

 Це цікаво. Рицар – західноєвропейський феодал, який належав до військово-дворянського стану, воїн із важким озброєнням і спорядженням.

  Рицарями у  ХІІ ст. були й великі феодали-землевласники , які мали власні замки, і дрібне рицарство, яке отримало титул за заслуги, бідняки не могли бути рицарями, бо не мали грошей на дороге спорядження і зброю, доброго коня. Рицар мав сюзерена (володаря), якому служив.

Претенденти на рицарство повинні відслужити 7 років у якості зброєносця. Посвячення було важливою подією і відбувалося в урочистій обстановці. Перед посвяченням майбутній рицар повинен провести ніч у каплиці перед лицем Бога. Після відповідей на звичні запитання про мету вступу  до рицарства, старший рицар або дама лезом меча доторкалися до плеча претендента зі словами: «В ім’я Боже, Святого Михаїла посвячую тебе у рицарі. Будь гідним, сміливим і шляхетним ».

  Рицар повинен мати захисне спорядження: важкі залізні лати або кольчугу поверх шкіряного одягу, все це покривало тіло від шиї до п’ят, шолом, спис, меч, щит, на якому обов’язково герб і девіз.

   Перемога на турнірі приносила не тільки славу, а й матеріальний зиск: кінь, зброя, обладунки переможеного діставалась переможцеві. А також переможений мав заплатити за себе викуп.

   Також важливе місце в середньовіччі посідала рицарська культура. Основна ідея – відданість васала сеньйору, зрада і підступність вважалися найтяжчим гріхом. Рицар повинен бути захисником скривджених і поборником справедливості, проте шляхетність щодо простого люду за честь не вважалася.

  Отож, протягом століть рицарство було життєвим ідеалом середньовічного суспільства, моральним еталоном  аристократії.

Найбільшого розквіту рицарство досягло в південній провінції Франції – Провансі . Провансальських поетів називали трубадурами. До наших часів дійшли імена майже 500 таких митців. І це були не лише рицарі, а й сюзерени, ремісники, ченці. Провідна тема поезії трубадурів – кохання. Але також вони оспівували військові походи, битви, звитягу. Представником войовничої поезії був Бертран де Борн, феодал, розчарований у коханні, але закоханий у рицарські турніри та походи.

Картка №3 . Міська література .
Завдання.

- Що називається  міською літературою?

- Назвіть жанри та особливості, твори та їх авторів.

- Що ми віднайшли у собі, у тексті, у навколишньому? До постановки яких питань наблизилися? Що не зрозуміли?

У готичний період у рамках міської культури розвивалася література, музика і театралізовані вистави. Міська література XII - XIII століть була антифеодальною й  антицерковною. Міські поети оспівували працьовитість, практичну кмітливість, хитромудрість і лукавство ремісників і торговців. 
Світська міська література пізнього середньовіччя представлена, по - перше, реалістичними віршованими новелами (фабліо і шванк), по-друге, лірикою вагантів - бродячих студентів, школярів, нижчого духовенства, і, по-третє, народним епосом. 
На відміну від куртуазної,  міська поезія тяжіла до повсякденного життя, до побуту. Реалістичні віршовані новели, які у Франції називалися фабліо, а в Німеччині - шванк, були світським жанром, їх сюжети носили комічний і сатиричний характери, а головними героями були, як правило, хитрі,  не позбавлені авантюризму простолюдини (фабліо «Про Буренко, попівську королеву »). 

Міська література на противагу захопленню військовою звитягою та куртуазною галантністю лицарів або аскетизмом святих, понад усе цінує розважливість, кмітливість, здоровий глузд, спритність та сміх — у всіх його проявах («Роман про Лиса» Франсуа Війона). Міська література відзначається дидактизмом, повчальністю. У ній відбилась твереза розсудливість, практицизм, життєва стійкість городян. Широко використовуючи засоби гумору та сатири, вона вчить, висміює, викриває. Стиль цієї літератури відповідає потягу до реалістичного зображення дійсності. На противагу куртуазії рицарської літератури, міську літературу відзначає «приземленість», здоровий глузд, а також грубуватий гумор, жарт, що іноді межує з натуралізмом. Мова її близька до народної, міської говірки. Представлена міська література жанрами епосу: лірики, драми. Великого розквіту вона досягла у Франції.
Найбільш популярними  жанрами міської літератури були віршована новела, байка чи жарт, яким були притаманні реалістичні риси, сатирична загостреність, трохи грубуватий гумор. Вони висміювали грубість і невігластво феодалів, їх жадібність і віроломство. Широке поширення набув  ще один твір середньовічної літератури - «Роман про троянду», який складається з двох різнорідних та різночасових частин. У першій частині у  вигляді дійових осіб виступають різні людські якості: розум, лицемірство. Друга частина роману носить сатиричний характер і рішуче обрушується на федально - церковні порядки, стверджуючи необхідність загальної рівності. 
Близька до міської культури поезія вагантів - бродячих школярів. 
Поезія вагантів, які кочують по всій Європі в пошуках кращих учителів і кращого життя, була дуже зухвала, осуджена  церквою і духовенством, оспівує радощі земного й вільного життя. У поезії вагантів перепліталися дві основні теми: любовна і сатирична. Вірші в більшості своїй анонімні, плебейські за своєю суттю і цим відрізняються від аристократичної  творчості трубадурів. 

Література

1. Давидова О., Більчук М. Зарубіжна література. Супутник учителя.-Тернопіль  : Підручники і посібники, 2008
2. Кирилюк З.В. Зарубіжна література .- Тернопіль : Атон, 2002.
3.Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник /Під заг. ред. Заболоцької К. В. — Донецьк: «Східний видавничий дім», 2001. -с. 79-109
4. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. К.: Знання, 2000. - 359 с.
                                                                                          

                   Тема уроку: Середньовічна китайська поезія. Лірика Лі Бо.

Мета :

              навчальна : осягнути в синтезі з музикою та живописом своєрідність середньовічної китайської поезії на  прикладі творчості поета Лі Бо,  показати її тісний зв’язок  із філософією;  поглибити отримані на уроках  історії знання  про епоху Середньовіччя в Китаї ;
          розвиваюча: розвивати навички асоціативного споглядання світу, природи, поетичного слова; виразного читання поетичного тексту та акторських здібностей; уміння працювати з інтернет - ресурсами, створювати інформаційні та дослідницькі проекти, презентувати їх; аналізувати та інтерпретувати художній текст; бачити та створювати художні образи;
              виховна : спонукати учнів замислитися над проблемами людського буття, виховувати всебічно розвинену особистість, почуття поваги до природи,  сприяти зацікавленню  китайською поезією.

Тип-уроку: вивчення нового матеріалу, урок культурологічного аналізу  з використанням технічних засобів навчання.

Методи уроку: евристична бесіда, розповідь, дослідження, проект, міжпредметні зв’язки, інтерактивні методи  «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Вільний мікрофон», «Сенкан», «Займи позицію», «Інсценізація», «Музичне відлуння», «Гронування».

Випереджальне домашнє завдання: учнів класу  об’єднано у кілька творчих груп  за інтересами, кожна з яких отримала  завдання.

Наочність та обладнання: музичний супровід (китайські національні мелодії, уривок із симфонії), відеозапис  плейкасту до поезій Лі Бо, мультимедійна презентація вчителя та учнів, виставка  книг,учнівських  ілюстрацій до творів поета; портрет Лі Бо, репродукції картин, фотографії  з краєвидами Китаю, роздатковий матеріал.

                                            Структура уроку

(супроводжується презентацією вчителя)

І. Організаційний момент                                                                 1хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів                                                3хв.

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної
діяльності                                                                                          5хв.

ІV. Сприйняття й  засвоєння учнями навчального матеріалу          31хв.

V. Підсумки уроку                                                                             3хв.

VІ. Домашнє завдання                                                                       1хв.

VII. Оцінювання                                                                                 1хв.

ХІД УРОКУ

…у "величезному і яскравому

потоці поезії  …

висловив усе нескінченне

багатство народного духу"

В. М. Алєксєєв

І. Організаційний момент. Формування  вчителем певного емоційного настрою.

- Добрий день! Починаємо заняття! Але спершу посміхніться один одному, щоб вам було приємно співпрацювати і постійно пам’ятайте:

Я – учень,

Я – особистість творча.

Я читаю, думаю, запам’ятовую.

Я хочу дізнаватися щось нове.

ІІ. Актуалізація опорних знань із перевіркою домашнього завдання.

( Додаток 1,слайд 1,2)

     http://www.slideshare.net/aleabestteather/1-28783298

-                     Який період розвитку людства називають Середньовіччям?

-                     Які хронологічні межі цього періоду?

-                     Хто ввів в ужиток дане поняття?

-                     Які види літератури були поширеними в епоху Середньовіччя?

-                     Створіть гроно . Назвіть жанри, що були найбільш популярними у літературі цієї доби?

ІIІ. Оголошення теми, мети та епіграфу уроку. Мотивація навчальної діяльності .

Учитель. Сьогоднішній урок ми розпочнемо з прослуховування поезії у музичному супроводі. Вам потрібно не тільки насолоджуватися чарівними звуками, а й спробувати визначити, про літературу якої країни піде мова.

Підготовка до сприйняття віршів. Перегляд  учнями  плейкасту  до поезії Лі Бо. (Відеофрагмент 2)

Бесіда.

- Чи сподобалась вам ця поезія?

- Чим вона незвична?

- Чи легко зрозуміти  її зміст?

  Учитель.У Середні віки в Китаї вважали, що Земля тримається на трьох китах, а література на трьох поетах: Лі Бо (701-762), Ван Вей (701-761), Ду Фу (712-770).
На нашому уроці ознайомимося з життям і творчістю Лі Бо, який належить до числа найбільш шанованих поетів в історії китайської літератури. Він залишив після себе близько 1100 творів (включаючи близько 900 віршів).

Це талановитий поет,  музикант, каліграф і фехтувальник, який  мав гучний голос, прекрасний апетит, гострий розум; своїм мечем Лі Бо здобував золото, а потім роздавав його бідним. Відомий на Заході завдяки роботам Езри  Паунда, музиці Густава Малера, а також перекладам Ханса Бетге. Російською мовою його твори виходили в перекладах М. Гумільова, А. Ахматової, А. Гитовіч, В. Алєксєєва, українською - Л.Первомайськоко, Т.Некури, Г. Туркова. Лі Бо жив у далекому минулому, але його твори, такі незвичні для нас за формою ми розуміємо і зараз. Бо це справжнє мистецтво, справжня краса, яку навіть не потрібно розуміти, її потрібно лише відчути.

Робота з епіграфом до уроку.Учитель зачитує  слова академіка  і ставить класу «проблемне» запитання: «Чи можемо ми ці слова віднести до творчості Лі Бо?»
Виразне читання вчителем вірша  «Сила Мистецтва»

(Звучить китайська музика,аудіо фрагмент1)
Мистецтво незбагненне й незрівнянне -
Його не може розум осягнуть,
Є в ньому вічна і священна тайна,
Що кличе людство на духовну путь.
Чому обличчя змінюють епохи?
І час від часу інша новина?
Здається, наче розібрались трохи,
Але відкрилась більша глибина.
Мистецтво піднімається на крилах
До вищої мети між інших мет,
Воно летить невпинно і нестримно,
Шляхи його - мов спалахи комет.
То величає, то сміється їдко,
То говірке, то стримує вуста,
Примхливе і вибагливе нерідко,
А інколи, грайливе, мов дитя.
Воно, як жінка, чарівне й прекрасне,
Вдиха натхнення яблуневий цвіт,
Та якщо жінка із роками гасне,
Краса мистецтва не рахує літ.

 Ми ознайомимося з незвичайною, такою далекою для нас китайською поезією, але я сподіваюся, що в кінці уроку вона стане для нас близькою.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Мозковий штурм за темою «Китай» .

(пишуть згори донизу, улюблена страва –  рис, Великий шовковий шлях та ін.)

2. Комп’ютерна презентація учнів «Загадкова країна – Китай ».

(Додаток 2)   http://www.slideshare.net/aleabestteather/2-28783266

Відомості про Китай. Китай  - «Піднебесна країна» . Держава знаходиться  на південному Сході Азії, омивається водами Тихого океану. У Китаї розташовані найвищі у світі гірські системи – Гімалаї, Тібетські гори. Відома гора – Джомолунгма. Пустеля – Гобі. Найбільші річки – Янцзи, Хуанхе. Столиця  - Пекін. Населення – 971 мільйонів чоловік. Найулюбленіша квітка китайців – лотос. Велика Китайська стіна, яка захищала Китай із півночі від нападу кочівників, була  довжиною 2400 км, висотою  4-16 м, шириною  4-8 м. Теракотова армія - це поховання принаймні 8099 повнорозмірних теракотових статуй китайських воїнів і їх коней, виявлене поряд із гробницею китайського імператора Цинь Ши Хуанді, недалеко від міста Сіань. Китайський народ збагатив світову науку  багатьма видатними відкриттями: компас  (III ст. до Р.Х.), книгодрукування  (VI - VII ст.), папір (із кори шовковиці, 105 р.), порох (X ст.), порцеляна. Високого рівня досягала астрономія, математика, медицина, техніка. Китайське мистецтво різко відрізнялося від європейського. Особливо  це стосувалося  архітектури. Подвір’я  китайських вельмож, пагоди,  піднімалися до неба поверхами-сходинками. Китай – батьківщина шовку. Живописці писали тушшю на довгих шовкових або паперових свитках, зображуючи картини природи або квіти і птахів.

3. Розповідь про Китай доби Середньовіччя.

(повідомлення заздалегідь підготовленого учня).
Китайське Середньовіччя, що охоплює VII-XIII ст., - золотий період розвитку поезії, яка стала суттєвою складовою духовного життя китайців. Китайська поезія доби Середньовіччя відзначається гуманістичним змістом і глибиною узагальнень. Започаткувало високорозвинену цивілізацію правління династії Тан, що тривало майже 300 років (618 – 907 р.). Характерною особливістю китайської поезії того часу є психологічний паралелізм – паралельне зображення природи і почуттів людини. Поезія Китаю – це поезія думки, вона плекалася і шліфувалася митцем, була лірикою спілкування з друзями. У китайській поезії доби Середньовіччя розвивалися 2 основні жанри – Ші і Ци. Лірична форма Ші існує й донині. Вірші у формі Ци створювалися на певну мелодію.

4. Вільний мікрофон. Обмін враженнями від переглянутих слайдів.

Учитель: Що нового ви дізналися про Китай, переглянувши слайди?

5.Міжпредметні зв’язки. Розкриття поняття «портрет», опрацювання портрету Лі Бо.

(Додаток 1. Слайд 3,4,5,6)

Учитель: Жанр портрета - один із найдавніших у китайському  живописі, відомий ще з V ст. до н. е.  і пов'язаний, як і в Стародавньому Римі,  з культом предків. Написати портрет для китайського художника означало «висловити душу»,  «писати образ», «писати справжню природу людини». Найбільш популярні були зображення буддійських святих, історичних і державних діячів, відомих людей.

-                     У чому, на вашу думку, проявляється реалістичність зображуваного на портреті?

-                     Наскільки складний, гармонійний, цілісний і своєрідний внутрішній світ (душа) людини, яка зображена на портреті?

Коментар учителя. Портрет Лі Бо – це узагальнений  образ-символ, де портретна схожість поступається місцем передачі духовної атмосфери, творчого настрою поета. Його змальовано  у момент поетичного натхнення. Це скоріше символічний етюд у однотонних, пульсуючих тушшю ритмічних лініях. Лі Бо постає перед нами у весь зріст у профіль. Його постать захована в довгих складках і рукавах одягу, голова злегка піднята. Створюється враження, що художник малює силует єдиним рухом пензля, так само, як пишуть ієрогліф . Тло  залишається незаповненим, а тому здається, що Лі Бо назавжди йде в простір неосяжного світу .

6. Сприйняття учнями аудіолекціі  (фрагмент) «Біографія Лі Бо» доктора наук зі східознавства Ігора Лисевича( Відеофрагмент  1).

7. Повідомлення вчителя про філософські основи китайської літератури та загальну характеристику китайської поезії епохи  Тан.

( Додаток 1. Слайд 7,8,9,10). Робота в зошитах.

Учитель. Як стверджують філософи, китайська  література зазнала впливу двох філософських систем – конфуціанства та даосизму. Основні ознаки цих систем: допомагати іншим,нікому не шкодити. Розквіт китайської літератури

припадає на час правління  династії  Тан. Розвивалася, освіта, наука, культура, література. Поезія стала одним із головних предметів на іспитах державних чиновників. Тематичні напрямки поезії: природа та поет, давні події,старість, друзі, роздуми про життя. Жанри китайської поезії: ши, ци, фу, сао, цзань, вень, сюй.

8. Демонстрація проекту  учнів за темою «Філософія і символіка образів поезії Лі Бо» (Додаток  3 ).

 http://www.slideshare.net/aleabestteather/3-28783261

9. Виразне читання вірша заздалегідь підготовленим учнем «Входжу я в річку».

Поглиблення асоціативного бачення.

-                     Які зорові образи викликав вірш?

-                     Якого кольору барви переважають у картині-враженні?

-                     Звуки якого інструмента змогли   б передати настрій вірша?

Аналіз прочитаної поезії. Складання асоціативного куща.

-                     Які асоціації викликає у вас прослухана поезія? (Річка, квіти, хмари, заводь).

-                     Визначте ключові слова в ліриці? (запис у зошит  ключових слів: річка – осіння вода – лілія – квіти – перлини – пелюстки – заводь – шовкові хмари – небокрай).

-                     Ми визначили ключові слова, а тепер побудуємо кущ асоціацій вірша.

Читання із зупинками. Читаємо поезію рядками. Входжу в річку, грає осіння вода…( Відповіді: Річка (ліричний герой у  річці повинен описати свої відчуття, але замість цього ми бачимо картину краси водяного простору, «грає осіння вода»; річка – життя, швидкоплинність, час).

-                     А чому грає осіння вода?(життя завжди грайливе та бурхливе)  Подивіться, будь ласка, на другий рядок поезії. Читаємо 2-й рядок: Люблю свіжість цих лілій.

-                     Із чим у вас асоціюється лілія? ( красою, молодістю, з коханням, із жінкою)

-                     Тема краси продовжується і в наступних рядках. Читаємо 3-й рядок: зриваю квіти, граюсь перлинами на пелюстках, хвилюється заводь…( Перлини: закоханість, спогади про минуле, неповторні щасливі хвилини життя).

Усе це коштовне для людини, має свою цінність.

-                     А пелюстки? (Це неповторність, ніжність, щастя)

-                     А заводь? ( Це молодість, юнацькі роки).

-                     Читаємо далі: дивна ця година… громадяться шовкові хмари…

У Лі Бо кожне слово, кожен вислів  несе величезне смислове навантаження.  Поміркуйте, що за «дивна ця година?(Година молодості, юності).

-                     Що поєднує ці два поняття (Молодість, година:  і молодість, і година пробігають швидко, безупинно)

-                     Можливо, вперше ми зустрічаємо асоціативну ситуацію «шовкові хмари». Як би ви розтлумачили це поняття. (Шовк – це легка дорогоцінна тканина, якою торгували китайці, а хмари – це сум.

Тоді шовкові хмари – це легкий сум.)

-                     Сум за ким? За чим?

Читаємо наступні рядки:  Хотів би подарувати…

-                     Яким є настрій ліричного героя? ( Він сумує, хотів би милуватися прекрасним краєвидом разом із тією людиною, з якою розлучений)

-                     Як ви гадаєте, навіщо автор так часто використовує три крапки ? (Це символ зупинки, роздумів)

-                     Чи можна поезію Лі Бо назвати філософською?

-                      Обґрунтуйте свою точку зору. ( Показ стану душі на тлі природи).

Робота з літературознавчими термінами .

Прийом, коли автор послідовно зображує стан природи та стан людини, у літературі називається  паралелізмом. І дуже часто зустрічається саме в китайській літературі. Запишіть, будь ласка, це визначення у зошит.

-                     Виразне читання та аналіз поезії «Печаль на яшмовому ганку».

-                     Яким настроєм пронизаний вірш?

-                     Яка тема вірша?

-                     Які образи допомагають визначити час і місце події?

-                     Яку картинку ви хотіли б намалювати, прочитавши поезію?

10. Міжредметні зв’язки.

Учитель . Розгляньте картину китайського художника Шень Чжоу  «Читання на лоні  осінньої природи» і подумайте: чим вона незвична  у плані художнього виконання. Чи співзвучна ця картина з образом ліричного героя Лі Бо?

11. Виразне читання уривку «Пісні про Землю»( Додаток 4).

12. Музичне відлуння. Слухання фрагменту симфонії (Відеофрагмент 3).

Послухайте  музичний фрагмент   симфонії - кантати   австрійського композитора і диригента Густава Малера  «Пісня про землю»   і поясніть, чи допомогла вам музика  в розкритті змісту твору ?

Виявлення вражень учнів.

- Назвіть провідні теми поезії Лі Бо. (Природа і поет, ностальгія за батьківщиною,співчуття знедоленим, дружба, любов до людей) (Запис у зошити).

- Яку особливість поезій Лі Бо ви помітили? (Захоплення природою поєднується з філософськими роздумами митця, космічність пейзажів, споглядальність та самозаглибленість, ліричний герой ­­– мандрівник, відлюдник, але він переймається тривогами та переживаннями людей).

13.Творчий етап «Осяяння душі».

А тепер на кілька хвилин станемо учнями Лі Бо. Ми  повинні поспостерігати  за подихом вітру за вікном, за хмаринкою у небі тощо.

Створення учнями сенкану.

14. Інсценізація китайської  притчі «Усе залежить від тебе».

( індивідуальне завдання)

( Відеофрагмент 4, звучить мелодія "Цвітіння сливового дерева", яка виконується  на традиційному китайському музичному інструменті  флейті "ня").

Автор: У давні-давні часи в одному китайському селищі жив мудрець. Звідусіль приходили люди до нього зі своїми проблемами та хворобами, і кожен отримував допомогу. За це любили його і поважали.

І тільки одна людина говорила:

Людина: «Люди! Кому ви поклоняєтеся? Адже це шахрай! ».

Автор: І люди прозвали його заздрісником, сміялися над ним.

Але одного разу він зібрав навколо себе натовп і сказав:

Людина: «Сьогодні я доведу вам, що був правий. Ходімо до вашого ченця, я зловлю метелика і, коли він вийде на ганок свого будинку, запитаю: «Угадай, що у мене в руці?». Він скаже: «Метелик», - все одно хто-небудь із вас проговориться. І тоді я запитаю: «А живий чи мертвий?». І якщо він скаже, що живий, я стисну руку, а якщо мертвий, я випущу метелика на свободу. І в будь-якому випадку ваш мудрець опиниться в дурнях! »

Автор: Коли вони прийшли до будинку мудреця, і той вийшов до них назустріч, заздрісник поставив своє запитання.

Мудрець відповів :«Це метелик».

Людина: « А живий чи мертвий?»

Автор: І старий, трохи подумавши,усміхнувся і відповів:

Мудрець: «Усе в твоїх руках!»

     Учитель: У віршах Лі  Бо живуть хризантеми, лілії, хмари, гори, ріки - усе те, що нас оточує кожного дня.  Але ми не встигаємо помітити красу в простому і буденному. А може, усе в наших руках, може,  нам потрібно  зупинитися на хвилинку, придивитися до квітки, неба і  побачити красу, вразитися нею?

Отже, лише від вас залежить, чи буде взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки. Сьогодні ми спробували наблизитися до дивовижно  простої  і водночас складної поезії  Китаю. Сподіваюся, що вона вам сподобалась і ви знайдете книжки інших китайських поетів, зануритесь у світ простоти і гармонії ( Додаток 1.Слайд 12).

V. Підведення підсумків уроку.

Повторне звернення до епіграфу.

- Яке враження склалося у вас про китайське мистецтво взагалі і про поезію зокрема? Чи відчули ви його красу? У чому вона?

 Моделювання ситуації.

- Доведіть, що у віршах Лі Бо органічно поєдналися Небо, Земля і Людина. Визначте місце Людини в змальованій митцем картині світу.

«Займи позицію».

 - Які загальнолюдські морально - світоглядні цінності відображені в китайській поезії.

VІ. Повідомлення різнорівневого  домашнього  завдання .

1.«Хіба це мало – незабутня мить» ( Ліна Костенко). За бажанням намалювати в графічному редакторі Paint  асоціативну картину одного з віршів Лі Бо (на вибір учня) або оформити за допомогою мультимедійної презентації поетичну сторінку «Незабутня мить Лі Бо», або написати міні-твір «Цей дивак Лі Бо».

2. Опрацювати сторінки  підручника 132-136,  індивідуальне завдання – від першої особи  розповісти  біографію Ду Фу.

VII. Оцінювання .

Література

1. Алексеев В. М.. Китайская литература. М., 1978.

2. Давидова О., Більчук М. Зарубіжна література. Супутник учителя.-Тернопіль  : Підручники і посібники, 2008.
3. Китайская классическая проза в переводах академика В. М. Алексеева. М., 1958.
4.Ли Бо. Пейзаж души. Поэзия гор и вод (сост. и пер. С. А. Торопцев). М., 2005.
5. Чуский Безумец Ли Бо (сост. и пер. С. А. Торопцев). М., 2008.
6.Фишман О. Л. Ли Бо. Жизнь и творчество. М., 1958.

Додаток 4

КИТАЙСКАЯ ФЛЕЙТА   (Песнь о земле)
1. Застольная песня о горестях земли.
Вино в златом бокале нас манит.
Но я сначала песню вам спою!
И песня о печали прозвучит,
Вселяя радость в ваше сердце.
Когда печаль близка, душа - осенний сад,
Где умирает, вянет смех и песня.
Во мраке жизнь, во мраке смерть.
Хозяин дома!Твой погреб золотым вином богат!
И лютня здесь моя придётся кстати!
По струнам бью и чарку осушаю.
Как сочетаются вино и лютня!
Бокал вина, что выпит в нужный час,
Ценю я больше, чем все царства мира.
Во мраке жизнь, во мраке смерть.
Пребудет вечно голубой свод неба,
Земля весной цветами будет распускаться.
Но век какой тебе, о человек, отмерен?
Не сотни лет ты будешь наслаждаться
Всей мишурою хрупкой в этом мире!
Вниз посмотри!
В сиянье лунном на могиле
Сидит безумный призрак. Обезьяна!
Послушай рёв её тоскливый
В благоуханье сладком жизни!
Теперь пора, друзья! Теперь час для вина!
Так осушите золотой бокал до дна!
Во мраке жизнь, во мраке смерть.

Тема уроку: Лірика китайського поета Ду Фу (712 -770)

Мета уроку: 
                          навчальна: ознайомитись з життєвим та творчім світом

Ду Фу, навчати аналізувати  поетичний текст,підвести дітей до  усвідомлення особливостей лірики поета;

                        розвиваюча: розвивати навички виразного читання, зв’язного мовлення, уяву; сприяти розвиткові емоційних почуттів, образного сприйняття тексту,уміння зіставляти, порівнювати; визначити провідні теми й мотиви лірики Ду Фу; вміння використовувати «фонові знання ;

                    виховна: виховувати повагу до культурних цінностей інших народів, активну життєву позицію, толерантність, патріотизм, співчуття, доброту.

Обладнання: портрет Ду Фу, ілюстрації до віршів, мультимедійна презентація Microsoft Power Point, китайські національні мелодії, портрети поетів, підручники, музичне оформлення, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи уроку: евристична бесіда, робота в групах, самостійна, колективна робота, інтерактивний метод – знайомі незнайомці, криголам, недописаний тезіс, плейкаст, музичне відлуння, символ твору.

Структура уроку
(супроводжується презентацією вчителя)

І. Організаційний момент	1хв
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів	6хв
ІІІ.Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності	3хв.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу	29хв
V. Підсумки уроку	4хв
VІ. Домашнє завдання	1хв
VII. Оцінювання	1хв

                                                                       Вірші Лі Бо й Ду Фу живуть, і сяйво

                                                                     їх поширюється  на далекі відстані

Хань Юй

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.  Створення емоційного настрою уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

-         Розповідь учнів  «Цей дивак Лі Бо».

-         Перегляд поетичної сторінки «Незабутня мить Лі Бо».

-         Робота з тестами  (Додаток 1. Слайд  2,3 ).
h      http://www.slideshare.net/aleabestteather/ss-28783835

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку,  мотивація навчальної
діяльності.

Мотивація навчальної діяльності.

1.«Складіть речення» (епіграф не записаний). Поширюється, Лі Бо, й,їх, вірші, сяйво, далекі відстані, поширюється, на, і, живуть, Ду Фу (Вірші Лі Бо й Ду Фу живуть, і сяйво їх поширюється  на далекі відстані).

Робота з епіграфом.

- Яке ставлення танського поета Хань Юй до своїх поетів висловлюється у цитаті?

- Який художній засіб покладений в основу образу висловлювання? (Метафора)

Сьогодні  ми познайомимось  зі своєрідним і неповторимим поетом Ду Фу, творчість якого стала символом і духовною пам’яткою епохи епохи розквіту класичної китайської культури Середньовіччя.

2. Слово вчителя. Із рубрики  «Це цікаво знати…».

1. Однією з основних рис традиційної китайської культури були державні іспити. Вони сприяли вихованню освіченої еліти, оскільки кандидат не залежно від соціального походження, який досконало знав класичні тексти, був спроможний зайняти ранг чиновника. Останні мали високий соціально-економічний статус. Люди гуманітарних занять — письменники, філософи, вчені — були людьми «першого сорту» у Китаї. Держава їх усіляко підтримувала. Одним із головних предметів на іспитах, які давали право посісти державну посаду, була поезія.

2. Сьогодні ми з вами намагатимемось проникнути в особливий світ поезії китайського мислителя Ду Фу. Поет досконало володів магічним даром перетворювати на поезію все , що бачить. « Варто було почути спів цвіркуна серед осінньої трави , і вірші немов вторили його пісні: так непримітний і малий цвіркун , але його голос чіпає серце людей , і , як ніби знаючи про це , він вечорами проникає в будинок ». З усіх танских поетів вірші Ду Фу ближче всіх до традиційноїформі віршів « ши» , властивої  народної поезії. Але , використовуючидавню форму , він наповнив її новим змістом , заговоривши про народ  голосом самого народу. Мова його поезії багато в чому наблизився до розмовної : він сміливо використовує просторіччя , вводить у свої твори мову селян , воїнів , міського люду .

3.«Знайомі незнайомці».

- Що вам відомо про Ду Фу? (Китайський поет, сучасник і друг Лі Бо, шанується китайським народом...)

4. Забезпечення  «  ефекту присутності  автора».

Емоційне сприйняття, ситуативне завдання. Зіставлення портретів  одного поета (Додаток 1. Слайд 1).

-          У яких позах зображений поет?

-         Чим манера виконання портрета відрізняється від європейської?

-         Який портрет Ду Фу вам особисто сподобався? Чому?

-          Наскільки складний, гармонійний, цілисний і своєрідний внутрішній світ людини, яка зображена на портреті ?

5. Випереджальне індивідуальне  завдання: підготувати розповідь про поета від першої особи.

«Зустріч з поетом» (я - актор).

Завдання класу : складіть тези до біографії Ду Фу ( Додаток 1.Слайд  8).

За походженням я - нащадок старовинного роду. Серед моїх пращурів були видатні військові, вчені, поети, державні діячі. Але на той час, коли я народився, від минулої слави збереглися лише легенди, і ріс я у бідній сім’ї провінційного чиновника. У 7 років я  вже вмів складати вірші.

Я  мріяв стати дзвоном, що пробуджує в людях добро і любов.  І щоб досягти цієї мети  наполегливо вчився, мандрував по  світу і багато розмірковував. Усе життя моє — це мандри та поневіряння. Чиновником стати мені вдалося не одразу, тож навіть у столиці Чаньані я не знайшов служби собі до душі і жив випадковими заробітками.

З ранку самого я стукав в двері багатьох осель.

Кожен вечір

Слідом за пилюгою кінських копит іду.

Тільки недопитки п’ю,

тільки холодні недоїдки їм.

У тридцять років я приїхав у столицю, але іспитів не склав. Тоді  написав для імператора оду, присвячену стародавнім обрядам, і мені поталанило привернути до себе увагу. Проте від посади у кримінальному відомстві  я відмовився, тому що її замінили на ще дрібніший чин при дворі спадкоємця, і цей чин  - лише подоба служби, яка не давала ні засобів до існування, ні доступу до політики. Доля дарувала мені добрих та щирих друзі . Саме таким став для мене поет Ду Фу. Ми пройшли  пліч-о-пліч тисячі кілометрів, мандруючи шляхами Китаю. Під впливом старшого друга захопився даосизмом, але все ж до кінця життя залишався конфуціанцем.

У 741 я вирішив усамітнитись, знайти власні шляхи в поезії. Оселившись у столиці Чаньань, я  відчував самотність, злидарював, заробляв випадковими уроками, складав надмогильні надписи для знатних клієнтів, мріяв про власну сім’ю, писав знатним особам, скаржився на непомічений талант, просив допомоги.

 Метляюсь по світу.

 З ким себе порівняти?

 Між небом і землею

 Чайка на мілині  піщаній. 

У 755 р. я опинився у полоні у повстанців Ань Лушаня,  але мені пощастило втекти. Отримавши досить високе призначення,  повернувся разом із імператорським двором у столицю. Проте незабаром  потрапив у немилість, мене відправили у провінцію, а згодом я покинув службу і перебрався у Ченду (провінція Сичуань), де прожив до самої смерті. Це були, мабуть,найсвітліші роки в моєму житті, це був період інтенсивної творчості.

 Я почав  розуміти, що в житті  є не лише зло та страждання, а й добро і радість, що сама людина є передусім носієм доброго та світлого.

В 786р. я вирушаю в  свою  останню подорож, сподіваючись дістатися столиці. Але Чань –ань  й усі навколишні місця були тоді ареною зіткнень військ та  нападів  кочовиків. Я так і не зміг здійснити свій намір, ще два роки  я провів у поневіряннях на джонці (невеликому човні) , яка заміняла мені дім.
 Усе життя я мріяв про затишну ,телу домівку, якої так і не дочекався. Але хвилювався я не тільки за себе,а і за інших таких же бідаків.

О если бы

такой построить дом,

Под крышею

громадною одной,

Чтоб миллионы комнат

были в нем

Для бедняков,

обиженных судьбой!

Чтоб не боялся ветра и дождя

И, как гора,

был прочен и высок,

И если бы,

по жизни проходя,

Его я наяву
увидеть мог,

Тогда  -

пусть мой развалится очаг,

Пусть я замерзну —

Лишь бы было так.

(Переклад А. Гитовича)

Я залишив понад півтори тисячі поезій, у яких описую людське страждання, щоденні турботи, красу природи, викриваю несправедливість, гноблення свавілля.

Учитель. Що вас найбільше вразило  у постаті Ду Фу?

6.Скарбничка ерудіта. Повідомлення вчителя про меморіальний музей «Дуфуцаотан » ( Додаток 1.Слайд 5,6,7,8).

У китайському місті Ченду є меморіальний музей  «Дуфуцаотан »- дім -музей поета Ду Фу. У 759 році Ду Фу оселився в Ченду, де прожив 3 роки. Відомо,

що поет написав тут 240 віршів. Головні споруди музею: приміщення реконструйованої  солом’яної хатини Ду Фу, павільйон історії китайської поезії, паркові скульптурні комплекси тощо. Кожен із пам’ятників неповторний. У садку чимало альтанок та ставків, на берегах яких росте бамбук.

7. Інтерактивна вправа «Криголам»(обирають двох учнів:  «Знавця», який відповідатиме  «Так» та  «Опонента», який відповідатиме «Ні». Учитель зачитує твердження, що містять правильну чи неправильну інформацію стосовно біографії поета )

- Ду Фу походив зі старовинного роду (так).

- До 35 років він не подорожував (ні).

- Ду Фу чекав посади державного службовця 10 років (ні).

- Ду Фу протягом життя  довелося обіймати високу осаду при дворі китайського імператора (ні).

- 759 року після важкої подорожі опинився в м. Ченду, де провів найкращі свої часи ( так).

- У творчості переважають соціальні мотиви? ( так).

- Герої  лірики Ду Фу  прості люди ?(так).

- Смерть спіткала поета 770 року, коли він на човні спускався річкою   (так).

8. Музичне відлуння.

Слухання  пісні « На приїзд друга» у виконанні Віктора Мельникова.

- Яке враження справила на вас  прослухана музика ?

-  Які факти біографії відобразилися у пісні?

9. Прослуховування і перегляд  плейкастів  (Відеофрагмент  1,2)  до творів Ду Фу, ознайомлення з маловідомими віршами поета.

Співставлення літературного, живописного, музичного образів.

10.Бесіда  на виявлення сприйняття, асоціативних зв’ язків, теми поезій.

- Поділиться думками і почуттями  щодо прослуханого?

- Який настрій поезій?

- Який настрій створює музика?

- Що підсилює смуток?

- Чи сподобався вам музичний і ілюстративний супровід творів? Чи доповнюють  вони один одного?

Учитель: Китайська поезія  відзначається особливою музикальністю  і витонченим ліризмом. Китайські читачі скоріше «співають» вірші, аніж читають їх. Мелодія вірша трохи нагадує шум дощу - вона монотонна і одночасно уривчаста, як музичне стаккато (в китайській мові слова, як правило, короткі, межі між складами і словами чітко артикулюють, і рядки складаються з невеликої кількості слів)

11. Словникова робота.

 - Лі – одиниця виміру довжини в середньовічному Китаї. 1 лі дорівнює приблизно 0,5 км.

 - Не несуть вони лист – за старовинною легендою, дикі гуси приносили звістки від рідних, листи.

- Піднебесна – легендарна назва Китаю.

 - Тривожно гримлять барабани – ударами в барабан міська сторожа сповіщала, що настала ніч; після цього ворота міста зачинялися й городяни не мала права ходити вулицями міста.

12. Робота в групах по карткам (аналізуючи поезії, заповнити таблицю)

( Додаток 1.Слайд 10 ).

Назва поезії	Тема	Художні образи	Настрій	Основна думка	Вид лірики

Робота з текстом. Виразне читання та аналіз поезії.

Виразне прочитання вірша одним з учнів групи.

Картка №1.«При місяці згадую брата»

- Яким настроєм сповнений вірш, чи можна визначити за змістом, чим зумовлений такий настрій? (сповнений вірш тривогою, самотністю, занепокоєнням, висланим подіями війни й розлукою з рідними, невизначеністю майбутнього, тим, що немає звістки чи відповіді на лист від брата)

- Доведіть, що провідною ідеєю цього вірша є засудження війни. Які художні прийоми використовує для цього Ду Фу? (протиставлені війна і мир, світ людей і світ природи об’єднують тривожність, втома від страшних подій війни. Протиставлені також рідний край та чужина).

- Чи можна вважати трагедію ліричного героя його особистою трагедією? 

- Завдяки чому вірш набуває загальнолюдського значення?

- Поясніть, як ви розумієте заключну фразу вірша: «пожежі війни все палають вві сні й наяву…»

Картка №2. «Пісня про хліб і шовк»

- Про що йдеться у вірші «про хліб і шовк»? Яка тема цього твору? (це тема війни і миру та долі людей)

- Що є предметом уславлення у Піднебесній? («воїнів могуть»)

- Які художні засоби використовує Ду Фу для зображення війни і миру?

- Що, на вашу думку, хвилює ліричного героя, сама війна чи її наслідки?

- З’ясуйте, чиї точки зору втілені в уславленні воїнів та праці хлібороба і ткалі? Виразом чиїх думок є ліричний герой Ду Фу? (Уславлена «воїнів могуть» з точки зору правлячих кіл. Це державницька позиція, яка осмислює все з погляду історичних процесів. Точка зору мирного населення,  простого народу збігається з позицією ліричного героя, який закликає «повиливати з блискучих лат» «серпи, мотики і рала», знаряддя мирної праці хлібороба)

- Чому Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, а не, наприклад, хліб і сіль? (Ду Фу прагне не лише миру для задоволення життєво необхідних потреб - хліба, а й потребує його для творчості – шовк сприймається не лише як результат мирної праці, а й краси, продукт творчості, натхнення, яке навряд чи приходить, коли буде страшна війна)

- Доведіть, що позиція ліричного героя Ду Фу у цьому вірші це позиція  гуманіста.

- Доведіть, що настрій вірша радше оптимістичній ніж сумний.

Картка №3. «Повертаються дикі гуси».

- Визначте центральний образ поезії? ( у центрі  - образ ліричного героя з його думками, настроями, переживаннями. Цей вірш про долю людини, про чужину і вітчизни, про душевний біль)

- Визначте особливості просторово - часових відносин у вірші. Як вони допомагають визначити стан ліричного героя? Де  знаходиться ліричний герой?

- Що стало поштовхом до загострення душевних переживань ліричного героя? На вашу думку, хто він?

- Які художні засоби та образи допомагають усвідомити стан і переживання ліричного героя - вигнанця.

13. Самостійна робота ( Додаток 1.Слайд 11).

Визначте провідні мотиви лірики Ду Фу. Запишіть їх самостійно в зошит в ліву колонку. Визначте характерні для поезії Ду Фу художні прийоми та засоби зображувально-виражального ряду та запишіть їх у праву колонку. Варіант запису може бути таким.

Провідні мотиви поезії Ду Фу	Особливості поетики віршів Ду Фу
Творчій спадок Ду Фу – понад 1400 віршів і більше 20 прозових творів
Біль за просту людину, біль за долю країни і молитви самотності, печалі, страждань у вигнанні, сувора критика несправедливості у світі й у державі, конфуціанські мотиви – головна цінність яких – людина, оспівування реальних людей в реальному житті	Співвідношення «свого» і «чужого», художнє протиставлення : багатства – бідності, війни – миру, чужини – батьківщини; образи, символи; поєднання літературної і розмовної (просторічної) мови у поезії; гострий соціальний зміст творів; лаконізм і простота

Учитель: Дослідники китайської поезії відносять Ду Фу до когорти так званих поетів - печальників, поетів - заступників, поетів - викривачів. Доведіть справедливість такої оцінки творчого внеску Ду Фу.

- У чому полягають відмінності в зображенні дійсності Лі Бо та Ду Фу?

14. Колективна робота . Заповнення таблиці ( Додаток 1. Слайд 12, 13  ).

Особливості поезії  Лі Бо	Особливості поезії  Ду Фу
Образи природи Пейзаж Деталі Злиття людини з природою	Образи природи Пейзажі Викриття несправедливості Гноблення Свавілля Контрасти Страждання людей вище за власні

Cимвол твору.

Користуючись різнокольоровим олівцем, зробіть слідуюче:

- намалюйте предмет, який би символізував поезію Ду Фу, обґрунтуйте свій вибір.

V. Підсумки уроку.

Повторне звернення до епіграфа.

- Чому Ду Фу ми вважаємо гуманістом?

- Як у творчості Ду Фу проявилися його громадянські мотиви ?

- Визначте місце творчості  поета, його особистості у  читацькому житті людини?

А зараз для вас новий вид роботи.

«Недописаний тезис», я сподіваюсь на вашу відвертість.

Хороше життя – це…

Бути людиною – значить….

Саме головне в житті -……

VІ. Рефлексивно - оцінювальний етап.

У стародавній мудрості проголошується: «Найбільшою перемогою є перемога над собою». Саме ці слова стануть вам у нагоді зараз, коли ви розпочнете духовне змагання з самим собою. У життєвому коловороті вмійте стати на захист власного життя , допомагайте тим, кому потрібна ваша підтримка. Кожен із вас дасть відповіді на запитання анкети, оцінюючи свою роботу на уроці.

1. На уроці я

  Дізнався

    Навчився

          Найбільший мій успіх це -

    Мої найбільші труднощі це  -

         Що мені не вдавалося, а тепер вдалося?

         Мої побажання собі на наступний урок -

VІІ.  Різнорівневе домашнє завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника ст.137-141, 148-153.

2. Оформіть поетичну сторінку «Гірьки сльози Ду Фу» або намалюйте ілюстрації до поезії Ду Фу, або підберіть  асоціативні  ілюстрації, користуючись інтернетом.

Література

1. Давидова О., Більчук М. Зарубіжна література. Супутник учителя.-Тернопіль:Підручники і посібники, 2008.

2.Кирилюк З.В. Зарубіжна література .-Тернопіль : Атон, 2002.

Тема уроку: «Чарівний світ східної поезії. Творчість Рудакі, Гафіза»

Мета: навчальна: поглибити знання учнів про східну поезію і культуру,    ознайомити учнів з фактам біографії  Рудакі та Гафіза, засвоїти жанри східної поезії, вдосконалювати навички аналізу поетичного тексту;

            розвиваюча: розвивати навички асоціативного споглядання на світ,поетичне слово, творчі здібності учнів; навички виразного читання поетичного тексту; навички учнів працювати з інтернет - ресурсами, уміння створювати  проекти та презентувати їх; уміння аналізувати та інтерпретувати художній текст; бачити та створювати художні образи;
            виховна : виховувати всебічно розвинену особистість,сприяти вихованню оптимістичного світогляду, допомогати підліткам у вирішенні морально-етичних питань.

Обладання: фонозаписи східної музики, мультимедійні презентації учнів та учителя, плейкаст до поезії, виставка творів східних поетів, портрети видатних творців східної культури, роздатковий матеріал,таблиці.

Тип уроку: урок  засвоєння нових знань.

Методи уроку: евристична  бесіда, розповідь, діалог культур, робота в групах, діалог поза часом і простором, інтерактивний метод – створення буквеного портрету поетів, вислови позіцію, незакінчене речення, збережи останнє слово за собою.

Структура уроку
(супроводжується презентацією вчителя)

І. Організаційний момент	1хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів	5хв.
ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної
діяльності	2хв.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу	32хв.
V. Підсумки уроку	3хв.
VІ. Домашнє завдання	1хв.
VII. Оцінювання	1хв

Світ – це море.

Плисти бажаєш – будуй

судно із добрих справ.

Рудакі

Хід уроку

І. Організаційний момент . Емоційне забарвлення уроку . Створення позитивного настрою (побажання гарного настрою та успішної роботи на уроках.)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

- Перегляд поетичної сторінки «Гірькі сльози Ду Фу».

- Виконання завдання  « Істинне - хибне» (  Додаток 1,слайд  2,3)
                                  http://www.slideshare.net/aleabestteather/1-28783416

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної
діяльності .                                                                                       

1.Вступне слово вчителя. Література  Сходу схожа на коштовний камінь, який виблискує  від  сонячного проміння. Виплекана душею східних філософів, вона проросла із серця дивовижною трояндою, красою якої милуються люди протягом багатьох століть. Ми приєднаємось до багатств східної культури, глибше її зрозуміємо, поринемо в її пахощі, долучимося до чарівної поезії Сходу.

2.Робота з епіграфом.

- Як ви розумієте цей вислів.

3.Учитель. Послухайте східну притчу про найважливіші речі .

Один юнак постійно непокоївся з приводу свого життя і майбутнього. Якось, гуляючи берегом моря, зустрів він мудрого старця.

- Що тебе тривожить, юначе?    - запитав старець.

- Здається, я не можу збагнути, що в житті для мене найважливі­ше, - відповів юнак.

- Це дуже просто, — сказав старець. Він підняв із землі порожнього глечика і почав заповнювати його камінням завбільшки з кулак.

Заповнивши глечик по вінця, запитав:

- Цей глечик повний, чи не так?

- Так,  - погодився юнак.

Старець мовчки кивнув, узяв жменю дрібних камінців, кинув їх у глечик і злегка потрусив. Камінці заповнили пустоти між великим камін­ням. Він усміхнувся і запитав:

- А тепер глечик повний?

Юнак ствердно кивнув.

Тоді старець узяв пригорщу піску і висипав його у глечик. Пісок заповнив пустоти, що залишилися.

- Ось відповідь на твоє запитання, - сказав старець. - Велике
каміння - це найважливіші речі в житті: родина, кохана людина, твій
духовний розвиток, мудрість. Якщо втратиш усе, крім цього, твоє життя
все одно буде повним.

Він хвильку помовчав, а відтак мовив:

- Дрібні камінці  - це також важливі для тебе речі: робота, дім,
матеріальний добробут. А пісок - дрібниці, які насправді не мають
жодного значення.

Юнак слухав дуже уважно, і старець продовжив:

- Деякі люди роблять помилку. Вони спочатку засипають у глечик
пісок, і в ньому не лишається місця для каміння. Так і в житті. Якщо
витрачати сили на дрібні й незначущі речі, у ньому не буде місця для найважливіших цінностей. Тому передусім подбай про велике каміння,
не забувай і про дрібне. А пісок хвилі життя самі наб'ють у проміжки
між ними.

Міркування до обговорення притчі  «Найважливіші речі».

-         Які життєві цінності схожі на велике каміння, які - на малі, які - на пісок?

-         Як ви їх розрізняєте?

-         У якому порядку ви «наповнюєте глечик» на цьому етапі свого життя?

-         Як можна більше дбати про велике каміння?

Висновок: Деякі люди роблять помилку, вони засипають спочатку у глечик пісок, і в ньому не лишається місця для каміння. Так і в житті: якщо витрачати сили на дрібниці й незначущі речі, у ньому не буде місця для

найважливіших цінностей. Тому передусім дбай про велике каміння, не забувай і про дрібне, а пісок хвилі життя самі наб’ють у проміжки між ними.

Перед вами – глечик, який ми до кінця уроку  маємо наповнити коштовними перлинами, що сповідує персько-таджицька поезія.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу .

1. Вступне слово вчителя про місце східної літератури у розвитку світового мистецтва Середньовіччя. Інформація-довідка ( Додаток 1. Слайд  4)

Робота із словником літературознавчих термінів.

Бейт (араб.) — дворядкова строфа, яка містить закінчену думку.

Газель (від араб, газаль — ліричний вірш). Складаєть­ся з кількох дворядкових строф-бейтів. Зміст , як правило, — оспівування коханої жінки, спогад про молодість.

Рубаї — одна з найбільш складних жанрових форм персько-таджицької поезії. Обсяг їх — 4 рядки, в яких три римуються: 1-й, 2-й, 4-й. Іноді можуть мати риму й усі чотири. Співаються один за одним, розмежовуються паузами (як куплети).

Учитель.Основоположником усіх іраномовних літератур вважається Рудакі. Велика поетична спадщина Рудакі відзначається глибиною філософської думки, гуманізмом, простотою і художністю поетичних образів.

Що ж відомо про цього поета? Що складає його літературну спадщину?

2.Презентація учнями результатів  випереджального завдання «Життя та творчість Рудакі» (Додаток 2).
         http://www.slideshare.net/aleabestteather/ss-28783518

Відомостей про життя Рудакі збереглося дуже мало. Ще в юнацькі роки він був відомий на батьківщині як співак і музикант. Ось що написано про поета в одній з ранніх антологій перської поезії «Серцевина серцевин»: «Він народився сліпим (за іншими відомостями, Рудакі був осліпленим у зрілому віці), але був настільки талановитим і здібним, що до восьми років знав напам’ять увесь Коран і став читцем Корану; він почав складати вірші, які народ захоплено зустрічав. Любов до нього дедалі зростала, до того ж Господь обдарував його чудовим голосом і здатністю співом чарувати серця. Він навчився гри на барбаті (лютні), став майстром гри, і чутки про нього пішли по всьому світу. Емір Наср, син Ахмада Саманіда, особливо наблизив його до себе».

Однак не можна сказати, що все життя Рудакі минуло в розкоші й щасті. Поет, який понад сорок років служив Саманідському двору, в старості попав у неласку. За наказом еміра його заслали у вигнання. Причина вигнання невідома, але припускають, що чималу роль у цьому відіграло його співчутливе ставлення до одного з народних бунтів у Бухарі. Останні роки Рудакі жив у злиднях, помер 942 р. і був похований у своєму рідному селищі, від назви якого він узяв свій псевдонім. Через тисячу років було знайдено його могилу й збудовано мавзолей. Маленький гірський кишлак у Таджикистані здобув світову славу, став місцем паломництва прихильників поезії.

Як зазначають історичні джерела, Рудакі написав дуже багато. Однак з його величезної творчої спадщини до нас дійшло лише близько тисячі двовіршів (бейтів).

Перси називають Рудакі «Адамом поетів», оскільки його творчість мала вагоме значення у формуванні й подальшому розвитку однієї з найбагатших літератур світу. Поет був прихильником фольклорних жанрів, епічних мотивів, міфічно-казкових образів стародавньої іранської культури. Він приніс у поезію і «свіжість ранішньої роси», і «шерехатість полови, розсипаної на току», і «важку селянську думу про врожай». Поет не пристосовувався до панівних канонів високої поезії, а творив свою, для якої зразком була народна пісня (недаремно у молоді роки він сам був народним співцем і музикантом)..

Вірші Рудакі особливі не лише високою майстерністю. У них виражені передові гуманістичні ідеї. Саме Рудакі першим у поезії мовою фарсі звернув свій погляд на людину, ввів її в літературу. І природу, і філософські ідеї Рудакі передавав крізь бачення звичайної, «земної» людини, яка міркує чітко та просто. У його віршах - істинна людяність та неповторна емоційна виразність.

Уславлення Розуму - основа світогляду поета, його розуміння Добра і Зла, викриття несправедливості та філософського примирення з жорстокістю долі. Поезія Рудакі завоювала весь світ і стала видатним явищем світової культури.

3. Підготовка до сприйняття віршів. Прослуховування учнями  плейкаста (Відеофрагмент  1) до поезії Рудакі.

Бесіда.

- Чи сподобалась вам ця поезія?

- Чим вона незвична?

- Чи легко зрозуміти  її зміст?

4.Читання поезій Рудакі. Робота в групах ( звучить спокійна фонова музика, відео фрагмент 2 ).

Група № 1. Бейти.   Читання віршів.

1) До  тебе прагне вся краса земна,

Як до провалля прагне бистрина.

2) У час розлуки я горю на вогнищі твоїм.

Навіщо ж деревом тобі опалювати дім?

3) Дай один цілунок, тільки хай він тягнеться години.

Нащо борг такий, кохана, розбивати на частини?

 Завдання: Який образ автора створюється у цих поезіях? (автор  - закоханий у свою милу, зачарований нею, він опоетизовує кохану, використовує перебільшення («До тебе прагне вся краса земна»), порівняння («як до провалля прагне бистрина»; ліричний герой - хитрий, лукавий, запевняє кохану, що «борг» не треба розбивати на частини, та й дім опалювати вже не потрібно — так палає його кохання до дівчини)

Група № 2. Газель «Відколи сонце сяє серед неба».

Відколи сонце сяє серед неба,

Не жив такий, кому знання не треба.

Які б віки прадавні не взяли ми —

Розумні люди мовами усіми

Знання шукали, сил не шкодували

І речення у скелю вкарбували:

«Знання для серця — світоч найясніший,

Знання для тіла — панцир найміцніший».

 Завдання:

- Визначте ідею вірша і запишіть її. Доведіть справедливість думки автора поезії.

- Чи погоджуєтесь ви з ним? («Знання для серця — світоч найясніший, Знання для тіла — панцир найміцніший».)

Група № 3. Газель «О дівчино! Розлуки буревій...»

О дівчино! Розлуки буревій,

З корінням вирвав цвіт моїх надій!

Чи став би я навік твоїм рабом,

Якби не став арканом локон твій?

Хто має тільки душу, той ціни

Твого цілунку і питать не смій.

Що сонячніш горить твоя краса,

То менше світла у душі моїй.

 Завдання:

- Визначте тему вірша та художні засоби,  що створюють певний настрій поезії. (Вірш присвячений темі нерозділеного кохання. Ліричний герой страждає у розлуці за своєю обраницею. Силу почуття закоханого допомагають передати яскраві метафори:«Розлуки буревій з корінням вирвав цвіт моїх надій!», «...якби не став арканом локон твій», «що сонячніш горить твоя краса...»).

Група № 4. Рубаї «Себе в руках весь час тримати».

Себе в руках весь час тримати — от справжнє благородство.

Глухих, сліпих не ображати — от справжнє благородство.

Не благородство — наступити на груди бідному, що впав,

Ні, руку впалому подати — от справжнє благородство!

 Завдання:

- Визначте тему та ідею вірша, доведіть, що це -  рубаї. (Вірш присвячений роздумам про таку рису характеру людини, як благородство. Автор доходить висновку, що благородною може зватися людина, яка вміє бути стриманою, не образить слабких та завжди допоможе тим, хто в скруті. Цей вірш -  рубаї, оскільки складається з 4 рядків, у яких римуються 1,2 та 4 рядки та має філософський зміст.)

Група № 5. Рубаї «Ей, Рудакі...».

Ей, Рудакі, од кайданів печалі звільнись!

Завжди веселий, вперед безтурботно дивись.

Думаєш, тільки тобі одному так погано?

В цілому світі не краще! Живи й не журись!

 Завдання:

- Чим утішає себе Рудакі у незгодах?

- Які художні засоби використовуються у вірші? (У цій поезії автор звертається сам до себе, адже поет — теж людина, і він може бути сумним і розчарованим. Ліричний герой знаходить утішання для себе в тому, що не лише йому доводиться страждати, іншим теж нелегко буває у житті. Використовуються метафора «кайдани печалі», епітети «веселий», «безтурботно».)

5.«Заповнення глечика камінням».

-  Які істини відкрила для вас поезія Рудакі? (Треба любити свою батьківщин, сумлінно виконувати свої обов’язки,обожнювати кохану жінку, розуміти стан іншої людини, бути благородним, стриманим, добрим) .

6. Презентація учнями результатів  випереджального завдання «Життя та творчість Гафіза» (Додаток 3)
              http://www.slideshare.net/aleabestteather/3-28783422

 Група 6 . Виразне читання учнями газелей  « Я по троянду в сад спустився»,

«Леготе –вітре  з коханого краю».

7.«Міркуймо разом!»

- Доведіть, що в підручнику подані саме газелі Гафіза.
- За наведеними віршами охарактеризуйте ліричного героя Гафіза: чого він хоче від життя, що цінує, від чого страждає, а що приносить йому радість. Чи зрозумілі ці бажання і почуття сучасній людині? Чому?
- Знайдіть у газелях Гафіза алегоричні образи й спробуйте розтлумачити їхнє значення?

8. «Діалог поза часом і простором».

(Додаток  1. Слайди  5-9 ), (Роздатковий матеріал – додаток 4).

Учитель. Якби існував  надзвичайний вимір, то обов’язково зустрілися б за неквапливою бесідою брати за своєю духовною сутністю Рудакі та Екзюпері. Спробуємо і ми відтворити цей віртуальний діалог, використаємо для цього малюнки, афоризми Екзюпері та філософсько  – поетичні перлинки Рудакі (Учні визначають глибинний паралелізму філософських концепціях творчого спадку митців попри тисячолітню відстань у часі).

Завдання : встановити відповідність.

	Екзюпері	Рудакі
1.	«Причепурився сам уранці -  причепури гарненько і свою планету». Маленький принц прополював баобаби, прочищав вулкани, дбав про свою троянду.	Малим задовольняйся, душею не криви. Будь вільним,нахиляти не квапся голови. В добрі  -  забудь себе і не вдавайся  в тугу, В нужді – про інших дбай і весело живи!
2.	Зустріч з королем, честолюбцем. Маленькому принцу було зовсім нецікаво,бо він не розумів, як можна вважати себе найкращим  з –поміж усіх, якщо нічого для цього не робити доброго. «… світ для королів дуже спрощений. Для них усі люди - підданці».	Не може той  в житті величним стати, Кому Господь душі  забув додати. Хай к він буде прагнути вершини, Біля підніжжя лишиться стояти.
3.	Зустріч з п’яничкою, який вбачав сенс життя в тому , щоб випити.	Скинь , лежебоко, лінощів кирею! Нас Бог для праці витворив із глею. Твоє життя – твій скарб,тож не барися Його примножить працею своєю
4.	Зустріч з географом, « особою надто поважною,щоб вештатися світами»	Хто мудрих слухає, у того мир на думці. Війною й чварами втішаються безумці. Знання — це скарб, йому й ціни не зложиш. Визбируй же його, де тільки можеш! Само воно по собі не зростає, Лиш працею його своєю множиш.
5.	Зустріч з ліхтарником. Він думав не тільки про себе,чесно виконував свій обов’язок.	Без діла не дармуй, життя свого не гай, Живи роботою, за неї вболівай!

Учитель. Наш глечик наповнений тим, що цінували й пропагували згадані нами поети Сходу.

9. Створення буквеного портрету поетів. Завдання розвиток творчих здібностей учнів.

ГАФІЗ	РУДАКІ
Г – газелі	Р – Рубаї
А – Алі-пророк	У – урізноманітнив
Ф – філософ	Д – досконалий
І – Іран	А – Адам
З – завойовник	К – Коран
	І –Іслам

V. Підсумки уроку.                                                                        

- Які форми східної поезії найпоширеніші?

- Який загальний настрій поезії? (різний, але переважно оптимістичний.Це свідчить про уміння авторів попри усі негаразди бачити радість життя, красу природи і людських стосунків )

 «Вислови позицію».

Який із висловів Рудакі, Гафіза ви змогли б узяти за життєве гасло? Чому? 

- Чи актуальні   вивчені поезії у сучасному житті?

- Що сподобалось, а що не сподобалось під час уроку?

Повторне звернення до епіграфа.

Незакінчене речення.  : «Творчість поетів наштовхнула мене на думки…»

 «Збережи останнє слово за собою».

«Головні життєві цінності – це….»

Учитель:  Ви стоїте на порозі дорослого життя, вибору майбутньої професії, навчання в інститутах, коледжах…

Життя прожити – не поле перейти.

А вам тим полем ще йти та йти!

Хто від життя навчитися не може,

Тому ніякий вчитель не поможе.

Тож насолоджуйтесь життям, бо воно прекрасне, каже  Рудакі, не кривить душею,  будьте  благородними,  цінуйте життя, каже Гафіз, живіть  чесно, не прогинайтеся перед обставинами , вірте  та йдіть до своєї мрії, і завжди пам’ятайте народну мудрість «Гляди, не забудь – людиною будь!».

Пихологічна вправа «Здійснення мрій». У колі всі виконують вправу «Пташеня». Уявіть собі, що ви тримаєте в руках маленьке беззахисне пташеня, це ваша мрія. Обережно стуліть долоні, зігрійте його своїм подихом, прикладіть до грудей, віддайте йому частинку свого тепла. Обережно розкрийте долоні і подивіться, як воно розправило крила, злетіло високо в небо і радісно заспівало. Усміхніться йому і побажайте веселого дня. А тепер озирніться довкола, побажайте веселого дня своїм друзям і самим собі.

VІ. Домашнє завдання . 

1. Опрацювати матеріал підручника ст. 148 -153.

2.Випереджальне домашнє завдання: (клас поділено на кілька творчих груп  за інтересами):«Біографи» знайомлять з  життєвим шляхом  письменника, «літературознавці» готують огляд літературної спадщини Хайяма, «дослідники» досліджують афористичність рубаїв, «актори» готують  літературно-музичну композицію ).

VII. Оцінювання.    

Література

1. Давидова О., Більчук М. Зарубіжна література. Супутник учителя.-Тернопіль : Підручники і посібники, 2008.
2.Кирилюк З.В. Зарубіжна література .-Тернопіль : Атон, 2002.

3.Кримський А. Хафіз та його пісні. // в кн. Кримський А. Ю. Твори. т.4., К., 1974.

4.Мирзоев А. М., Рудаки. Жизнь и творчество, пер. с тадж., М., 1968.

5.Полотнюк Я. Гафіз та його поезія / Передмова до перекладів В. Л. Мисика / Гафіз. Лірика. — К., 1979.

Додаток 4

Роздатковий матеріл

Скинь , лежебоко, лінощів кирею!

Нас Бог для праці витворив із глею.

Твоє життя – твій скарб,тож не барися

Його примножить працею своєю.

Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум:
Здорове тіло, добра вдача, ім'я хороше, світлий ум.
Кого Всевишній обдарує цими дарами чотирма,
Той завжди радуватись має і проганять од себе сум.

Знання — це скарб, йому й ціни не зложиш.
Визбируй же його, де тільки можеш!

Само воно по собі не зростає,

Лиш працею його своєю множиш.

«Що доброго сказав той гість хазяїнові дому?»
«Якщо собі не хочеш зла, то не роби нікому!»

Без діла не дармуй, життя свого не гай,
Живи роботою, за неї вболівай! 

Хто мудрих слухає, у того мир на думці.
Війною й чварами втішаються безумці.

Малим задовольняйся, душею не криви.

Будь вільним,нахиляти не квапся голови.

В добрі  -  забудь себе і не вдавайся в тугу,

В нужді – про інших дбай і весело живи!

Не може той  в житті величним стати,

Кому Господь душі  забув додати.

Хай к він буде прагнути вершини,

Біля підніжжя лишиться стояти.

Тема:  Хай живе життя! Омáр Хайям. Рубаї.

Мета:  навчальна: ознайомити учнів із  біографією та творчістю Омара  Хайяма; з’ясувати провідні теми та ідеї поетичної спадщини поета; зрозуміти

специфічність світосприйняття Омара Хайяма та особливості його

втілення у поезії;  

              розвиваюча: вчити самостійно шукати й опрацьовувати додаткову літературу,  джерела Інтернету, творчо підходити до виконання поставлених завдань, розвивати навички аналізу та виразного читання малих ліричних жанрів, навички висловлювання власних думок, асоціативне мислення, творчу уяву;

             виховна: виховувати любов до поезії,прагнення вдосконалювати власні риси характеру, повагу до мудрих думок, оптимізм.

Тип уроку:  мультимедійний урок, захист проектів.

Тип проекту: навчальний, інформаційний, творчий, дослідницький, колективний (груповий).

Обладнання: портрет О. Хайяма, виставка його творів, репродукції зі східними краєвидами, музичне оформлення, інтерактивна дошка, інтерактивний збірник О.Хайяма .   

Столи розставлені для групової роботи. На столах  таблички з написами груп.

Випереджальне домашнє завдання: (клас поділено на кілька творчих груп  за інтересами):«біографи» знайомлять з  життєвим шляхом  письменника, «літературознавці» готують огляд літературної спадщини Хайяма, «дослідники» досліджують афористичність рубаїв, «актори» готують  літературно-музичну композицію ).

 Методи  уроку:  діалог культур, бесіда, дослідження, розповідь, складання порівняльної таблиці, інтерактивний метод - асоціативний кущ, гронування, незакінчене речення, мікрофон, займи позицію, знайди відповідь.

Структура уроку

(супроводжується презентацією вчителя)

І. Організаційний момент	1хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів	4хв.
ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної
діяльності	3хв.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу	29хв.
V. Підсумки уроку	6хв.
VІ. Домашнє завдання	1хв.
VII.Оцінювання	1хв

Поезія - це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Л. Костенко

Худ уроку

І. Організаційний момент .  

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів .

 Учитель читає епіграф уроку і пропонує учням поміркувати:

1.Мікрофон.   Прийом «Незакінчене речення ».

Робота над створенням асоціативного ланцюжка.

- Для мене поезія - це …

- Які асоціації виникли у вас при слові Схід?

Слово вчителя.  Епіграфом  нашого уроку я обрала  поетичні рядки, що належать перу відомої української поетеси Ліни Костенко. Як цей вислів, взятий за епіграф, стосується життя самого поета, ми з’ясуємо сьогодні на уроці.  Що ж це за поезія, яка переживши віки, продовжує хвилювати сучасників, захоплює невичерпною мудрістю і життєдайною силою? Мабуть, це справжня поезія, яка завжди може перетворити красу на добро, а ми завжди будемо в її полоні. Тема нашого уроку досить оптимістична: «Хай живе життя!» - самі такі слова вважають девізом творчості поета. Це мій улюблений поет - Омар Хайям  (Додаток 1,Слайд 1).

2. Літературне відлуння.

Виразне читання вчителем вірша  Р.Гамзатова «На золотом пергаменте восточном».

- Яка риса особистості поета відбилась у вірші ?

- Як би ви проілюстрували цей вірш?

Після вислуховування  учнівських думок вчитель оголошує завдання  уроку.

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної
діяльності .

Сьогодні ми маємо  зрозуміти:

-        у чому особливість таланту О.Хайяма , що саме увічнило його ім’я та чому через тисячу років читачі усього світу не втрачають цікавості до творчої спадщини митця;

-         аналізуючи  рубаї,  з’ясуємо не тільки  тематику, а  й жанрову специфіку, спробуємо поміркувати над проблемами буття та мудрими порадами;

-         сподіваюсь, що у віршах Хайяма кожен знайде думки і почуття, які будуть співзвучні власним.

1. Робота над темою уроку.

Група біографів, акторів, літературознавців, дослідників мали випереджальні завдання і простежили, що це за людина, що проповідувала широту серця і боялася неправедно прожити на землі.

 Виразне читання вчителем декількох рубаї.

2. Проблемне питання: Як ви гадаєте, що необхідно людині, щоб мудро прожити?

У ході роботи  на уроці учням пропонується скласти таблицю « Що необхідно  людині, щоб мудро прожити? ( Додаток 1.Слайд 2). 
                  http://www.slideshare.net/aleabestteather/1-28783071
(1 учень  по ходу висловлювання думок   заповнює таблицю за допомогою інтерактивної  дошки).

Слово вчителя. Бесіда.

- Давайте звернемо увагу на портрет митця, його повне ім’ я. Відразу виникає запитання, чому воно таке громіздке?

- Пригадайте, як слов’яне називали людей? А як  у Західній Европі?

- Хто з вас може назвати імена своїх прапрадідів?

- Чому в східній традиції немає обмеження ?

(це питання було запропоновано для індивідуального розгляду).

 3. Доповідь  підготовленого учня.

              Мене зацікавило це дослідження, тому що  сьогодні підвищився інтерес  до розкриття значенні імені та прізвища людини. Для східної людини ім’ я - це формула генетичного коду, свідоцтво про рід від діда-прадіда й землю, яка є родовим коренем (вітчизну).  Останнє слово пов’язане з місцем народження - Нішапурі. Перед місцем народження - прізвище, пов’язане воно з заняттям предків (хайям - «майстер з пошиття наметів»).Ібр Ібрагім  означає - син Ібрагима, отже батько Хайяма -Ібрагім. Далі справа наліво читаємо  Омар - це власне ім’я поета, перед іменем у родовій послідовності йдуть імена діда, прадіда, прапрадіда. Формула роду складається по чоловічій лінії, оскільки в ній міститься генетичний код роду.

Слово вчителя.Отже, ім’я Омара Хайяма вже багато чого розповіло нам. А зараз давайте послухаємо презентацію групи біографів про Омара Хайяма  енциклопедиста, видатного філософа й математика, неперевершеного майстра рубаї, який жив  наприкінці 11 ст.  на початку 12 ст.

4. Дослідження  та презентація групи «біографів» (Додаток  2).
                          http://www.slideshare.net/aleabestteather/2-28783073

        Допоможе зануритися у чарівний світ Сходу нам допомогти творча група акторів, яка опрацювала не тільки біографію, але мемуари, спогади сучасників, вислови літературознавців,  вірші поета Гамзатова та Павличка.

5. Літературно - музична композиція групи акторів.

6. Слово вчителя. А зараз до вашої уваги вірш поета «Ничто» та його аналіз відомим   літературознавцем  В Косоновським (Аудіо фрагмент  1).

- Зараз ми ознайомимося з поетичною спадщиною поета, де учні з’ясували

провідні теми  та неповторність поетичних образів.

7. Презентація групи «літературознавців».  (Додаток  3 ).
        http://www.slideshare.net/aleabestteather/3-28783070

- А чи цікаво вам, які правила вважав найголовнішими вчений і філософ Омар Хайям? Слово надається групі, яка досліджувала афористичність творчості Хайяма .

8. Презентація групи  «дослідників» (Додаток 4 ).
        http://www.slideshare.net/aleabestteather/ss-28783165

9. Прийом « Займи позицію».

- Один із сучасних письменників сказав про рубаї : « Афоризми, переконуючи, мов постріли». Поясніть  та обгрунтуйте свою думку.

Учитель. А зараз я пропоную Вам дослідити рубаї та визначити тематику чотиривіршів.

 10. Робота в групах.

 Виразне читання і обговорення віршів. Висновки.

Учні визначають провідні теми лірики О.Хайям ( запис до зошитів):

-         людські чесноти і вади;

-         дружба, кохання, вино;

-         роздуми над Кораном;

-         осмислення  місця  людини  у світі;

-         тема життєрадісного сприймання світу.

Слово вчителя. Діти, ми вже багато цікавого знаємо про Омара Хайяма,  а з чим у вас асоціюється ця людина?

11. « Створіть гроно». Продовжить асоціативний ряд: 
«Омар Хайям - це поет,…»

( Відповіді учнів: філософ, гуманіст, вчений, майстер рубаї, фізик, мудрець, енциклопедист свого часу, знавець людських душ, математик, астроном, класик таджико-персидської поезії ).

12. «Знайди відповідь». Відгадайте зашифроване поняття, пов’язане   з темою уроку, але ставити ви повинні такі запитання, щоб я могла відповісти вам «так» або «ні»( Додаток 1.Слайд 4).

13.  Робота з таблицею (учні записують , що необхідно людині, щоб мудро прожити , по - Хайяму).

V. Підсумки уроку .                                                                                            

Дати відповіді на питання:

- Які епізоди життя та творчості  Хайяма вам запам’ ятались і чому?

- Що в житті людини найцінніше?

- Чи  змінилися  загальнолюдські цінності?

- Чи знайшли ми відповідь на запитання , яке поставили на початку уроку?

- Сучасники присвоїли Омару Хайяму почесний титул “Доказ істини”.

Мікрофон.

- Які істини ви особисто відкрили для себе на сьогоднішньому уроці?

( На шляху людини багато спокус, але ніколи не можна зрадити друга, образити слабшого, залишити в біді безпорадного. Потрібно не тільки брати від життя все, але й самому бути щедрим до інших. Людина повинна вміти протистояти суворій долі, стримувати свій гнів бути м'якою до оточуючих).

- Чим  східна поезія приваблює сучасних читачів?(Заворожлива, багатогранна та багатолика східна поезія епохи середньовіччя приваблює сучасних читачів своїм глибоким філософським змістом, любов’ю до життя, яке сприймається митцями того часу в усій його повноті та утвердженням права людини на особисте щастя. Бо в людях найбільшою цінністю є чесність, гідність, доброта, справедливість, незалежність та вірність у дружбі. І люди це розуміли у всі часи, розуміють вони це й сьогодні).

Моделювання ситуації.

- У житті  бувають складні ситуаціі, коли людина знаходиться на роздоріжжі.

В такий момент до кого ви звернетесь за порадою?

- А я пропоную вам знайти відповіді на хвилюючі питання у книзі Омара Хайяма.

Робота з інтерактивною збіркою поезій Омара Хайяма (учні загадують питання, називають будь - яку  цифру та читають і коментують відповіді).

Учитель. Омар Хайям прожив непросте життя: були в ньому злети і падіння, кохання і ненависть, хвилини щастя і смутку. Проте і на троні поряд з султаном і у гнітючій бідності він ніколи не втрачав людської гідності, завжди залишався щирою, доброю і мудрою людиною.

Сучасники називали Хайяма “Царем філософів Сходу і Заходу”. Як ви гадаєте, чому? (Можливо, тому що в рубаї він висловлює свої думки щодо того, як потрібно жити на землі, як треба ставитися до життя, які якості виховувати в собі тощо).

Заключне слово вчителя.

Мені здається , що поезія викликала у вас, як і у мене, захоплення. Я впевнена, що літературна  спадщина цього поета належить сучасності і майбутньому, сьогодні вона довела нам, що життя -  складне, його прожити, не поле перейти. Своїм життям Хайям довів, що людина може і має формувати себе,  виховувати в себе найкращі людські якості.   Сенс життя - в самому житті. Треба жити всупереч обставинам і негараздам. Життя дається нам один раз, тому маємо витратити його на добрі справи заради полегшення життя інших людей. Українська поетеса Ліна Костенко влучно сказала про те, що жити треба всупереч обставинам.

Виразне читання вчителем  «Вірш з варіаціями» Ліни Костенко.

То ж бажаю Вам ,щоб Ви були уважними один до одного, цінували людей, які здатні віддавати тепло своїх сердець іншим, адже життя радісно цвіте тільки під зливою тепла. Якщо ви каміння - будьте магнітом, якщо ви рослина - будьте мімозою, якщо ви людина - будьте коханням! Нехай кохання та  добро стане сенсом і вашого життя!

VI. Різнорівневе домашнє завдання.

1.Написати лист другові “Відкрий для себе Омара Хайяма!”або створіть публікацію “Знайомтесь – Омар Хайям!” (Програма “Publisher”).

2. Вивчити напам’ять рубаї О.Хайяма.

VII. Оцінювання.                                                                              

Аргументація і виставлення оцінок за роботу на уроці.

Дякую всім за плідну серйозну роботу, цікаві презентації, світлі та мудрі думки, приємну бесіду.

Література

1. Гулиа Г.Д. Собрание сочинений. В 4-х т. Т.2. Сказание об Омаре Хайяме: Роман. – М.: Худож. лит., 1987.

2.Забарна А.П. Метод проектів як основа технології програми “IntelÒНавчання для майбутнього”. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. - №9. – с. 42-43.

3. Иванов Г.В., Калюжная Л.С. 100 великих писателей. – М.: Вече, 2000. – 592с.

4. Ю.Ковбасенко, Л.Ковбасенко, Л.Куликова. Хрестоматійні матеріали для уроків курсу “Зарубіжна (всесвітня) література”. // Тема. №1 – 1998.

5.Сафарян С.І., Султанов Ю.І. Зарубіжна література: Пробний підручник-хрестоматія для 8 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Вежа, 1997. – 400 с.

6.Султанов Ш.З.., Султанов К.З. Омар Хайям.. – М.: Мол.гвардия, 1987. – 320 с., ил. – (Жизнь замечат. Людей. Сер. Биогр. Вып. 9.)

7. Хроменко І.А. Дві зустрічі у колі мудрості Омара Хайяма. // Всесвітня література та культура. – 2005. - №10. с.14-23.