САМІНІНА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА
02.02.1971 р.
Загальні відомості
про себе:
- Вища освіта (ХДПІ, 1993р.);
- Вчителем працюю з1992 року;
- За фахом – вчитель російської мови і літератури;
- Курси підвищення кваліфікації пройшла у 2012 році;
- Вища кваліфікаційна категорія;
- Звання « Учитель - методист»;
- Керівник МО вчителів світової літератури; літературного гуртка "Сузір'я";
- Працюю над проблемним питанням « Формування культурологічних компетентностей учнів на уроках світової літератури »
МОЇ ДОСЯГНЕННЯ:
Нагороджена Грамотою управління освіти Херсонської міської ради за
багаторічну плідну працю,досягнуті успіхи у справі навчання та виховання
підростаючого покоління(2010р.).
Нагороджена Дипломом в міжнародному
конкурсі «Наші герої та наші перемоги»(2011р.),сертифікатом «Intel. Навчання для
майбутнього», Подякою від жіночого клубу
«Ініціатива» за вагомий внесок у навчанні та вихованні підростаючого покоління.
Життєве кредо::
Я – вчитель.
Я
свідомо прийняла рішення бути вчителем. І я свідомо хочу бути вчителем, який
любить, але мудрий в своїй любові, який спонукає вихованців вивчати те, що їм
слід вивчати, який підбадьорює дитину в момент помилки, який підтримує лад і
порядок у дитячому колективі, дозволяючи кожній дитині йти власним шляхом
саморозвитку.
Переступаючи поріг школи, я усвідомлюю, що приходжу до учнів для того, щоб
розпізнати у кожній дитині людську особистість. Адже учень – це не чаша, яку
треба наповнити, а паросток, який треба виростити стійким, міцним,
життєздатним. Я щаслива щодня відчувати нагальну потребу своєї праці.
Мій
обов’язок – дарувати дітям радість пізнання, вести їх стежинами творчості і
допитливості, вчити не зупинятися на досягнутому, а йти вперед і творити. Мій
обов’язок прийняти кожного учня таким, який він є, а не яким би я хотів його
бачити, допомогти кожній дитині досягти максимуму її потенційних можливостей.
Мій обов’язок—сприяти розвитку того доброго, що є мінімальним капіталом кожної
без винятку людини.
Я
пишаюсь, що своїм учням надаю крила творчого злету і успіху у майбутніх
звершеннях.
Вважаю, що світова література – це сходинка до пізнання духовної
скарбниці людства. На уроках літератури
я привчаю дітей не тільки насолоджуватись книгою, думати, розмірковувати над
нею, знаходити у ній близьке своїм думкам і почуттям, а й бачити в книзі як
зовнішній, змістовий її аспект, так і таємний зміст , тобто підтекст твору, усю
глибину задуму письменника .
У моєму розумінні урок – це віддзеркалення
моєї майстерності як вчителя-словесника, в якому мої вихованці мають побачити
всі грані художнього твору, який є складовою частиною людства.
Учитель – це скрипаль дитячих сердець: як поведе
смичком, таку мелодію й почує, тому на уроках необхідно розкривати глибини
слова, насамперед навчати учнів мислити, висловлювати власні думки і їх
відстоювати.
Не стой пред ней с безудержною дрожью,
Сойди с прямой, проторенной тропы
Иди своим путём, по бездорожью.
И пусть нелёгок будет этот путь,
Зато он будет нов и интересен,
Постичь попробуй этой жизни суть
И мир тебе тогда не будет тесен.
Поймай попутный ветер в паруса
И смело отправляйся в путь-дорогу.
Не только в детстве встретишь чудеса,
Их и в обычной жизни очень много.
И пусть все крутят пальцем у виска,
Крича повсюду, что твой путь не годен,
Завидуют, в глазах у них тоска,
А ты гордись, что времени не моден.
Пускай они смеются над тобой,
И хоть насмешки эти будут злобны,
Не спорь, и пусть галдят наперебой,
На большее они, ведь, не способны.
Останься к этим людям слеп и глух,
Не трать эмоций в бесполезном споре,
Ведь у любого стада есть пастух,
Оно же не свободно, априори.
Свободен ТЫ, от догм и суеты,
Ты сам себе изгой и сам же гений.
На свете существуешь только ТЫ
И в этом нету никаких сомнений.
Не делай, ради Бога, так как все,
Будь Личностью, в своём лишь только роде,
Предстань в своей, особенной красе,
Не отдавая дань дурацкой моде.
И кто бы там чего не говорил,
Шагать, мол, надо только в ногу с веком,
Лишь тот, кто над толпою воспарил,
Достоин называться Человеком!
Комментариев нет:
Отправить комментарий