Досвід роботи

                                                                
     Опис досвіду роботи

« Формування культурологічної компетентності учнів

на уроках світової літератури »

спеціаліста вищої категорії, учителя - методиста,

учителя світової літератури

Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №52

з поглибленим вивченням української мови

Херсонської міської ради
                  Самініної  Олени  Вікторівни

 натисніть для перегляду презентації   

                                                            Учитель має  бути творцем.

                                                                         Мистецтво навчання полягає не                                                           в умінні  повідомляти,

                                                         а збуджувати та оживляти

                                         А. Дістервег

                 Обґрунтування актуальності досвіду, його практична                                                                     значимість

В основу сучасних концепцій змісту шкільної освіти покладений культурологічний підхід до його будови. Зміст освіти розглядається як педагогічно адаптований соціальний досвід людства, який є тотожним за структурою людській культурі.  На початку ХХІ століття, коли у суспільстві відчувається гострий дефіцит культури серед молоді, а інформаційний простір містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, проблеми морального становлення особистості стають особливо загостреними й актуальними. Тому сьогодні, як ніколи, педагогам слід формувати світогляд учнів, збагачений гуманістичними ідеями, поглядами, переконаннями, ідеалами української і світової духовної культури. Усе це й визначило  вибір проблеми, над реалізацією якої працюю протягом останніх років: «Формування культурологічної компетентності учнів на уроках світової літератури», яка є цілком актуальною в контексті розвитку сучасної освіти, культурних запитів особистості.

                   Основна ідея досвіду, його інноваційна значущість

             Провідна ідея досвіду полягає в пошуку шляхів розвитку культурологічної компетентності  учнів.

       Формування компетентної особистості учня у процесі вивчення літератури здійснюю через поєднання діяльнісного, особистісно-орієнтованого, компетентнісного підходів шляхом забезпечення міжпредметної інтеграції, використання розвиваючих інтерактивних технологій, технології створення ситуації успіху,проектної діяльності з використанням інноваційних комп'ютерних технологій, урахування суб'єктивного досвіду учнів, спрямування позакласної діяльності на набуття учнями позитивного соціального досвіду. Це й становить інноваційну значущість досвіду.

     Основними завданнями у ході роботи над проблемою було визначено:

- проаналізувати  наукову обґрунтованість значення культурологічної компетентності при викладанні світової літератури в сучасних умовах загальноосвітньої школи;

- розробити критерії рівня сформованості та критерії оцінювання культуроло-

гічних компетентностей учнів (Додаток А);

- визначити педагогічні етапи формування культурологічних компетентностей учнів у процесі вивчення світової літератури (Додаток Б) та  класифікацію

завдань для чіткої роботи, спрямованої на системне використання різних видів мистецтва на уроках літератури (Додаток В);

- використовувати культурологічні зв’язки під час розгляду конкретної теми та співвіднесеність із ними змісту навчального матеріалу (Додаток Г).

Робота над розв’язанням завдань почалася у 2009 році і проходила на уроках у 8-10 класах, проведені діагностичні методики та моніторингові дослідження

(Додаток Ґ ).

                             Перелік наукових та практичних досліджень,

                                                    на яких ґрунтується робота

Новітні аспекти освіти в культурологічному підході є ще недостатньо

вивченими та розробленими, але основні напрями обґрунтовуються в  наукових розвідках провідних фахівців, серед яких – М.Борецький, Д.Затонський, Л.Мирошниченко, Д.Наливайко, О.Слободенюк , С.Сафарян та інші [2], [4], [6], [7], [8], [11], [9]. Їхні роботи демонструють як розмаїття окремих аспектів задекларованої теми, так і багатство сучасних підходів до їх осмислення.

У сучасній педагогічній науці сформувався і окремий напрям методичних досліджень, побудований на основі комплексного впливу різних видів мистецтв на особистість учня (Г.Белєнький, О.Богданова, Г.Гогіберидзе, В.Гречинська, Д.Доманський, Ю.Львова, В.Маранцман, Б.Юсов та ін.).

Проблему  культурологічного аспекту вивчення світової літератури врахували й автори Державного стандарту базової і повної середньої освіти [1] та автори сучасних підручників (Є.Волощук, О.Ніколенко, Н. Півнюк, Ю.Ковбасенко,Т. Конєва).

У психолого-педагогічній літературі на даний час загальноприйнятого розуміння структури культурологічної компетентності  учнів поки не склалося. Наголошуючи на «рівні засвоєння індивідом основних духовних цінностей світової і національної культури», А.Флієр  акцентує: «Досить тісним є зв'язок сформованості культурологічної компетентності молоді з процесом інкультурації, тобто засвоєнням сучасним молодим поколінням культури попередників, без чого не може бути належної гармонії взаємин вікових соціальних груп» [13, с. 151-152.]. Формування культурологічної компетентності учнів дослідники вбачають у тому, щоб дати можливість перетворити кожен урок літератури на дослідження, коли підвищується цінність кожного твору і вимовленого слова, оскільки учень стає повноцінним учасником діалогу, а значить перестає бути лише « об’єктом

навчання ».

Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї 

                                                    та її складових

Формування культурологічної компетентності здійснюю через:

- технологію «створення ситуації успіху»;

- діалогову стратегію навчання;

- інтеграцію знань із літератури, живопису, музики, балету, театру, кіно тощо: так під час вивчення давньоруських билин учні встановлюють особливості розкриття героїчних образів у творах різних видів мистецтва (О.Бородін, симфонія №2 і картина «Богатирі» В.Васнецова); пропоную творчі домашні завдання: обрати вірш Б. Пастернака, який найбільше сподобався, оформити ілюстративно (дібрати зоровий образ із галереї художників-імпресіоністів) і озвучити (підібрати музичний супровід); від сприйняття явищ  культури, творів мистецтва учень переходить до взаємодії з культурним досвідом людства, аналізуючи його і формуючи власний світогляд і принципи діяльності;

- активну порівняльно-зіставну роботу: вивчення різножанрових творів, що презентують різні мистецькі епохи та національні культури в єдиному тематичному блоці (скажімо, «Пригоди і фантастика», «Героїчне минуле в літературі» в 7 класі) дають змогу зіставити у творах головні сюжетні лінії, мотиви, особливості поетики; порівнюючи Прометея Гете і Байрона, учні розуміють відмінність у світосприйманні поета Просвітництва і поета романтизму. При виборі форми до-машнього завдання намагаюся знайти такий кут зору, під яким навіть звичайне перетворюється на дивовижне (наприклад, при вивченні балади Ф.Шиллера «Рукавичка» пропоную скласти кодекс лицаря, учні ж, занурившись у проблему, знаходять історичні джерела, пояснюють значення поняття «кодекс» і розуміють протиріччя у поведінці лицаря, намагаються дати їм пояснення, оцінку з точки зору сучасників події та сьогодення, аргументують власну думку);

- ефективність пошуково-дослідницького методу: на сторінках шкільного сайту розміщую завдання, список джерел; активно застосовую метод проектів (творчий, дослідницький, інформаційний); створюю динамічні проблемні групи, разом з учнями шукаємо істину та вирішуємо проблеми; підготовка школярами різноманітних видів дослідження (біографічних, краєзнавчих, історичних, мистецтвознавчих) сприяє розвитку необхідності читацьких умінь і навичок, пробуджує інтерес до аналітичної роботи з літературним текстом;

- інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності та елементи технології критичного мислення: наприклад, особисті асоціації,  блок-опори, створення сенканів, інсценування історій, створення реклами в групах, «Криголам», «Лови помилку», «Символ твору», «Інформаційний пакет», «Гронування», «Асоціативний кущ», «Блайднес», «Цитатна доріжка», «Лист письменнику»

тощо;

- використання інформаційних технологій: різні види графічного та звукотехнічного унаочнення до теми, яка вивчається (короткі відеофільми про життя автора, екранізації творів світової літератури, аудіозаписи виразного читання віршів, пісень і романсів на вірші відомих поетів, презентації  до життєвого шляху творів митців).

У контексті реалізації провідної ідеї ефективним є мультимедійний контент, який дає змогу проводити нестандартні типи уроків:  урок-гра, урок-квест,

урок-подорож, урок-екскурсія, урок-дослідження, урок-засідання літературного клубу, урок-презентація, захист творчих проектів.

Активно використовую у своїй роботі інтерактивну дошку, яка надає можливість не тільки урізноманітнити навчальний матеріал, а й сприяє підвищенню активності учнів; серед прийомів – завдання на встановлення відповідностей,

послідовності; ефективними є прийоми групування об’єктів, зіставлення образів, заповнення пропусків;

- розширення культурно-освітнього середовища через позакласну та позашкільну діяльність (проведення вечора «Муза кохання» (за творчістю О.С.Пушкіна), літературної композиції про любов та війну («У війни не жіноче обличчя»), свята до Дня закоханих тощо). Активну роботу над реалізацією методичної проблеми проводжу в межах літературного гуртка «Сузір’я» протягом останніх шести років. Стали традиційними відвідування разом з учнями театрів, музеїв, виставок, зустрічей із поетами та письменниками Херсонщини, спортсменами, відомими науковцями, що є носіями певних досягнень різних напрямів культури України на сучасному етапі;

- рефлексію діяльності в культурно-освітньому середовищі: діяльність учнів на цьому етапі забезпечує збільшення їх словникового запасу, надає можливість розширити знання з теми, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. Школярі осмислюють відкриті й усвідомлені ними на уроці ідеї, дискутують, отже, здійснюється процес формування  культурологічних компе-тентностей, самоаналізу та самооцінки учнів.

             Розкриття запропонованих інновацій в організації 

                              навчально-виховного процесу

Свій урок намагаюся зробити засобом розвитку творчих здібностей учнів, їхніх талантів, інтересів, самовираження та самореалізації, розвивати постійне прагнення до пізнання й самовдосконалення.

Двосторонній обмін інформацією є найбільш важливою складовою всіх інтерактивних методів навчання, саме в такій взаємодії народжується творчість, а групові форми організації навчання використовуються як основний механізм розвитку особистості.

Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид

діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань. Активна взаємодія учнів у процесі навчання означає зняття заборони на спілкування й стимулювання того, що сприяє перетворенню навчання з індивідуальної діяльності в спільну працю.

Насичую урок мультимедійною інтерактивною наочністю. Це робить

навчання більш яскравим і різноманітним, спонукає учнів до самостійної дослід-ницької роботи, яка може бути як індивідуальною, так і колективною під керівництвом учителя. Колективна пізнавальна діяльність більш емоційна і привчає до прояву ініціативи. Участь у ній дозволяє дітям займатися творчістю, формує універсальність знань, передбачає самостійну постановку проблеми, добір джерел та літератури, інтерпретацію й оцінку подій. Активно впроваджую в систему роботи інноваційні технології з метою створення таких умов навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість. 

     Таким чином, підкреслюючи важливість моделювання культурно - освітнього середовища за допомогою запропонованих методів і прийомів, я забезпечую умову щодо формування в учнів культурологічної компетентності, надаю  можливість проявитися самостійним, творчим здібностям дитини, бажанню використовувати знання на практиці, залучаю учнів до різноманітної діяльності, яка задовольняє його духовним потребам, що є основною метою навчального курсу з літератури та складовою предметних компетентностей учнів, даю змогу розкрити  сенс життя.

              Аналіз результатів професійної діяльності

Результати діяльності  показали, що взаємодія мистецтв у педагогічному процесі, комплексне використання різних методів та прийомів навчання для формування в учнів культурологічної компетентності, реалізує наступні можливості:

- допомагає глибше відчувати особливості та специфіку літератури;

- стимулює формування в учнів цілісного уявлення про мистецтво;

- розкриває особливості творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; 

-  висвітлює зв’язки літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; 

- розширює ерудицію учнів, виховує їхню загальну культуру, повагу до

національних і світових традицій; 

- позитивно впливає на підвищення рівня художньої та загальної естетичної культури учнів; 

- сприяє особистісному розвитку та розкриттю творчого потенціалу.

      Анкетування серед учнів доводить, що світова література є одним із улюблених предметів - це відмічають 83 % учнів. 

       Результатом упровадження досвіду можна вважати такі досягнення учнів:

- підвищення рівнів загального культурного розвитку, якості знань учнів

(Додаток Д);

- підвищення рейтингу участі у міжнародних конкурсах  :  «Русский медвежонок – языкознание для всех» ( 2011р.- 78 учасників; 2012р. - 88 учасників,  2013 р.- 95 учасників);  «Гренадери, вперед», «Наші герої – наші перемоги» (2012р .- ІІ м);

- призери  ІІ (міського) туру Всеукраїнських учнівських олімпіад

( 2010 р – ІІ, ІІІ м.; 2011 р.  – ІІ м.; 2012 р. – І м.; 2013 р.  – ІІ м.);

- призери  ІІ (міського) етапу  Всеукраїнського конкурсу-захисту науково- дос-лідницьких робіт МАН у секції «Російська мова» (2012 р.- ІІІ м.); у секції «Світова література»  (2014р.- І м.);

- переможці в обласному конкурсі «Оживають герої на екрані у рекламі» на кращий буктрейлер до книги (2013р.-  ІІ м.);

- переможці в обласному конкурсі «Космічні фантазії» (2011 р.- І м.; 

2012 р. – ІІ м; 2013 р. - ІІ м);

- переможці в обласному поетичному конкурсі «Дебют» (2011 р. – ІI м.; 2012 р.- ІI м.) та «Поетичний вернісаж»  (2011 р. - І м.; 2012 р.- І м. ; 2013р.- ІІ м.);

- переможці  в міському конкурсі «Херсонщина пам’ятає» в номінації декламування та в номінації на кращу літературно-музичну композицію (2011 р. - І м.; 2012 р.- ІІ м.; 2013 р - І м.) .

                                  Власна точка зору на зміст освіти, форми,

                                            методи, прийоми, засоби навчання

         Мій досвід постійно поповнюється, а моя методична система активно вдосконалюється. Водночас, перспективною вважаю необхідність подальшої розробки типології творчих завдань та видів інтерпретаційної діяльності учнів на засадах культурологічного підходу.  

       Сучасний етап оновлення освіти характеризується пошуками нетрадиційних підходів до розв'язання навчальних, розвивальних і виховних завдань. Вважаю, що  удосконалення навчального процесу неможливо без гуманітарного компоненту шкільної освіти – це насамперед вивчення мови (безперечно, разом із літературою, у тому числі й іншими мовами). Знання мов – це й основа діалогу культур, і можливість глибшого розуміння власної культури .

На мій погляд, майбутнє освіти  повинно надати можливість забезпечення учнів доступом до навчання з використанням новітніх технологій, які включатимуть високу інтерактивність, повномасштабну мультимедійність, імітаційне моделювання, здатність до модифікації і творчості учня.                        

Література

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) – Київ, 2011. – 61 с.

2. Борецький М. Історико-літературний процес . Стиль доби, літературні напрями,школи,гуртки [Текст]: Матеріали до вивчення теоретичних тем / Борецький М.І. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998.-N6. – С.37-41.

3. Доманский В. Литература и культура: Культурологический подход к изучению словесности в школе. Учебное пособие. –М.: Флинта: Наука, 2002. – 368с.

4. Затонский Д. Художественные ориентиры XX века. /Д.Затонський// — М.: Советский писатель, 1988. — 416 с.

5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. Овчарук. – К. : „К.І.С.”, 2004. – 112 с.

6. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Л.Ф. Мірошниченко. – К.: Ленвіт, 2000. (Підруч. для студентів-філологів)– 415 с.

7. Наливайко Д. Взаємозв’язки та взаємодії літератури й інших мистецтв в аспекті компаративістики // На пошану пам’яті  Віктора Китастого: Зб. наук. пр. / НаУКМА; Упоряд. Моренець  В.П. – К.: Вид. дім. “КМАкадемія”, 2004. – С.115-145.

8. Наливайко Д. Література в системі мистецтв як галузь  порівняльного літературознавства // Слово і Час. – 2003. – № 5. – С. 10-18; № 6. – С.7-19.

          9. Сафарян С.І. Використання фонових знань: засади і прийоми// Все­світня літера­тура в середніх навчальних закладах України. – 2002. – №1. – С.50 – 52.

        10. Сафонова В.В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций. – Тверь : Истоки, 1996. – 238 с.

         11. Слободенюк О.Урок світової літератури:культурологічний підхід 5-10 класи. /О.Слободенюк// –Тернопіль: Мандрівець, 2012.– 320 с.

         12. Усик О. Формування соціокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.09 / О. Усик ; Криворіз. держ. пед. ун-т. — Кривий Ріг, 2010. — 20 с.

13. Флиер А.Я. Культурная компетентность личности: между проблемами образования и национальной политикой / А.Я.Флиер // Общественные науки и современность. – 2000. – № 2. – С. 151-165.

14. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. Хуторской // Народное образование. – 2003. – № 2. – с. 58-64.

                                                                                        Додаток А

Критерії сформованості культурологічних компетенцій учнів таких умінь:
1.Уміння аналізувати мистецький твір. Показники: володіння системою літературно-теоретичних знань, понять, термінів; володіння обсягом категорій змісту й форми, що допомагають розуміти текст як складний багатокомпонентний об'єкт (складники змісту й складники форми); розуміння сутності інтерпретації, здатність сприймати множинність тексту; адекватне сприймання художнього твору.2. Уміння знаходити спільне і відмінне при зіставленні різних видів мистецтв (теми, мотиви, сюжети, образи). Показники: розуміння культури як унікального тексту, який містить у собі вербальні й невербальні системи; розуміння специфіки різних видів образотворчості; опанування мовами різних мистецтв; уміння використовувати знання суміжних мистецтв; розуміння себе в контексті художньої культури; розуміння цілісно-художньої картини світу, яка інтегрує чуттєвообразні, метафоричні елементи розвитку мислення в єдину систему поглядів і уявлень про навколишню дійсність.3.Уміння застосовувати набуті знання у творчій діяльності. Показники: усвідомлення естетичного вияву екзистенції людини в світі; усвідомлення діалогічної природи мистецтва; реалізація своїх творчих компетенцій  у різних видах мистецтва.

Критерії оцінювання культурологічної  компетенції , досягнень учня-читача:

І. Початковий рівень набуття (розпізнавання):

•        виявляє готовність вислухати і вступити в розмову, іноді вести суперечку або  брати участь у дискусії;

•        висловлює свою думку, не аргументуючи її;

•        читає (розказує) підготовлений текст напам'ять, як правило, за заздалегідь підготовленою партитурою засобів виразності;

•        дає відповідь на запитання, переказує текст, уривок, але з використанням плану, схеми та ін.;

•        має недостатній досвід публічного виступу серед однокласників; діалог із товаришем, учителем під час вивчення художнього твору проводить на елементарному рівні;

•        поважає чужу думку, прислухається до порад і рекомендацій щодо побудови різного типу висловлювання;

•        може побудувати усне й письмове повідомлення за прочитаним твором;

•        допущені помилки в усному й письмовому мовленні редагує, пояснює після попередньої перевірки вчителем.

II. Середній рівень набуття (відтворення):

•        готовий до спілкування, керуючись пізнавальними й особистими мотивами;

•        готовий і вміє чути й слухати іншого, щоб вести діалог;

•        висловлює переважно грамотно свої думки в монологічному мовленні за прочитаним художнім твором;

•        може після зауважень і рекомендацій учителя, товариша скоригувати свій виступ;

•        будує повідомлення від імені читача, літературного персонажа і та ін.;

•        використовує різні види повідомлень, переказування, типи мовлення (опис, розповідь, роздум), якщо запропоновано план, алгоритм, схему, модель;

•        поширює тезу, використовує декілька аргументів із запропонованих або самостійно; виявляє навички різних видів читання;

•        бере участь у дискусіях, обговоренні; поважає думку опонента;

•        готовий в основному обрати свою позицію, поставити себе на місце іншого;

•        готує за зразком відгук на прочитаний/ переглянутий твір;

•        пропонує анотовані списки до творчості одного письменника;

•        орієнтується в періодичних виданнях із метою їх презентації під час вивчення літературно-мистецького матеріалу;

•        помічає змістові, мовленнєві, граматичні, стилістичні, у письмовому мовленні — орфографічні та пунктуаційні помилки, виправляє їх самостійно або за допомогою вчителя, товаришів.

III.     Достатній рівень набуття (конструювання):

•        готовий вступити в розмову, діалог за прочитаним/переглянутим літературно-мистецьким твором;

•        аргументовано висловлює свою точку зору усно й письмово, використовуючи різні види й типи мовлення;

•        уміє коректно, толерантно виступати під час дискусії, суперечки, поважаючи думку іншого, спростовує чи заперечує її;

•        має достатній досвід публічного виступу, готує письмове повідомлення, реферат, доповідь за 2-3 джерелами;

•        готує бібліографічний список літератури до запропонованої проблеми, теми, користуючись різними каталогами;

•        самостійно складає різні плани, модель-схему виступу, повідомлення, творчої роботи, яка враховує в більшості своїй родову й жанрово-стильову манеру конкретного письменника, творчість якого вивчають зараз;

•        використовує можливі міжпредметні зв'язки, проводить літературні паралелі та мистецькі аналогії;

•        реалізує свою літературну творчість за зразком  прочитаного твору;

•        достатньо грамотно володіє усним і писемним мовленням;

•        оптимально використовує засоби виразного читання для відтворення/передання ідейно-естетичного задуму автора художнього твору; презентує усно, письмово, з використанням інформаційних технологій різні літературно-мистецькі видання;

•        виступає публічно з повідомленням, реферативним дослідженням серед однокласників, на читацькій конференції;

•        готовий адекватно вибудовувати свій виступ, зважаючи на склад аудиторії, ситуації;

•        має сформоване почуття самоповаги й поваги до іншої людини, культури, іншої думки, позиції тощо;

•        переважно самостійно виправляє допущені помилки, класифікує з використанням алгоритму, схеми.

IV.    Високий рівень набуття (творення):

•        ефективно використовує знання й застосовує їх для аналізу й оцінки досягнень світової, європейської й вітчизняної науки та культури;

•        адекватно оцінює твори літератури й мистецтва в зіставленні, порівнянні, виявляючи типове, оригінальне й своєрідне;

•        активно застосовує під час розробки культурологічних проектів у системі літературної освіти засоби й технології  інтеркультурної взаємодії;

•        виявляє високий рівень користування українською, рідною та іноземною мовами з метою підвищення свого культурного рівня під час опрацювання різнопланоних мистецьких текстів;

•        демонструє високу здатність до матеріалізації і культурологічних проектів, ефективного застосування мовленєвих навичок і норм відповідної мовної культури, символів, текстів у процесі комунікації;

•        творчо застосовує методи самовиховання, які приховують його індивідуальність, а також своєрідне й оригінальне в системі національних і європейських цінностей для вибудови своєї життєвої стратегії, поведінкових моделей;

•        толерантно й гуманно зорієнтована особистість, здатна конструктивно та адекватно жити й діяти в умовах культурного, мовного, релігійного різноманіття.

Додаток Б

Додаток В

Класифікація типів завдань

Пропоную  типи завдань для проведення занять:

1. Комплексні завдання для розвитку творчих здібностей учнів: залучити учнів до оформлення уроків та позакласних заходів, підготовки відповідного ілюстрованого матеріалу (творів музики та живопису) до творчості поетів і письменників; назвати літературні твори, що були інсценізовані; з'ясувати причини звернення художників, драматургів, режисерів до літературних образів; назвати письменників-музикантів, письменників-акторів, письменників-художників та інші.

2. Завдання, спрямовані на розвиток асоціативного мислення: знайти аналогічні за емоційним змістом твори інших видів мистецтв;  дібрати вірші однієї тематики з різними відтінками настрою з подальшим аналізом засобів художньої виразності, які створили певний настрій  (таке ж завдання стосується творів живопису, де картини однієї теми виконані в різній кольоровій гамі), усно або письмово оформити враження від картини, вистави, фільму; оцінити власне сприйняття літературного твору у виконанні майстрів художнього слова;передати настрій, враження, почуття від творів музики, архітектури, кіно; скласти букет квітів, який би відтворював головні мотиви творчості поета чи якусь його тему, настрій окремого твору; знайти образи-символи, що передають почуття, враження від образу, системи образів, цілого твору.

3.Завдання на розвиток сенсорного апарату особистості у процесі аналізу тексту художнього твору: передати за допомогою звуків враження від ліричного твору; змалювати внутрішній світ літературного героя в кольоровій палітрі.

4.Завдання на розвиток літературних здібностей учнів: прокоментувати картину, малюнок, фотографію; написати кіносценарій невеликого твору чи фрагменту художнього твору. Учні працюють у творчих групах, самостійо з'ясовують сферу дій: підбирають музичне оформлення, складають списки дійових осіб, характеризують місце подій, підбирають репліки, художники працюють над створенням ілюстрації; підготувати експромт у реалістичному, сентиментальному, романтичному стилі (темами можуть бути історичні події, роздуми над проблемами морально-етичного характеру).

5.Завдання на розвиток образотворчих здібностей учнів на основі роботи з художнім текстом : підготувати ілюстрації до твору, книги, що сподобалася; створити словесну або скульптурну галерею портретів різних героїв; намалювати ескіз обкладинки книги; створити макет кімнати, приміщення за його описом у літературному творі; створити дві ілюстрації: одну, яка б відповідала тексту, другу, яка б відтворювала те, про що не сказано, але є у підтексті.

6.Завдання на  літературно - музичний-театральний - інформаційний розвиток учнів на основі використання комплексу мистецтв: переробити казку в п'єсу; підготувати власний відеовиступ; інсценізувати уривки, характерні для періоду життя того чи іншого письменника ; рольові ігри – перевтілення вчителя, учнів у героїв твору, музикантів, художників, поетів. Сучасні учні готують різноманітні роботи самостійного, дослідницького характеру за окремими темами. Таким чином формується усвідомлення закономірності культурно - історичного процесу, почуття спільності зі світовою цивілізацією, з усім людством в його культурно-історичному розвитку.У школярів з'являється можливість узяти участь у роботі літературних пошукових груп, інтернет - конкурсах; виконувати творчі роботи різних видів, створювати власні творчі проекти, розробляти доповіді, реферати, учнівські презентації, публікації, web-сайти; дослідити певні проблемні питання, презентувати своє дослідження на різноманітних  інтернет- олімпіадах, проектах, конференціях, форумах.

Додаток Г 

Додаток Ґ

Вивчення мотивації старшокласників на уроці світової літератури

Для того щоб дізнатися рівень мотивації старшокласників на уроці світової літератури було використано анкету « Визначення мотивації навчання старшокласників на уроці світової літератури». В дослідженні взяло участь 57 учнів паралелі  11 класів,  де 11 - А контрольний клас, а 11-Б експериментальний клас.

Рівень мотивації учнів до навчання на уроці світової літератури учнів 11-А та 11 - Б класу Херсонської спеціалізованої школи № 52

Клас	Кількість чоловік	Дуже високий рівень	Високий рівень	Середній рівень	Нижче серед. рівня	Низький рівень
11- А	29	8 ( 28%)	6 (20%)	6 (20%)	9 ( 32%)	0
11-Б	28	13 ( 46%)	7 (25%)	7 (25%)	1 (4%)	0

        Діагностика проводилась за анкетою « Визначення мотивації навчання старшокласників на уроці світової літератури» Окунєва О.Ю.,

Васильєва Л.А., результати подані в відсотковому співвідношенні від загальної кількості учнів класу ( учні експериментального класу показали дуже високий та високий рівень мотивації до навчання на уроці світової літератури), динаміка покращення складає показника в експериментальному класі складає 23 %.

        Таким чином ми бачимо, що в експериментальному класі більше учнів, які мають дуже високий та високий рівень мотивації до навчання. Аналіз даних за кожним із цих показників дозволить вчителю світової літератури зробити висновок про ефективність педагогічної діяльності в аспекті формування особистого сенсу навчання, здатності до цілепокладання,  допоможе вжити корекційних заходів.

Додаток Д