Конспекти уроків

11 клас  Для чого прилітають ангели?

Проблематика та система образів  оповідання Г. Г. Маркеса «Стариган  із крилами»

Мета: дослідити проблематику та систему образів твору, формувати навички аналітичного мислення, інтерпретації, цілісного аналізу художнього твору; поглиблювати і розширювати літературознавчі знання; виховувати почуття милосердя, довіри, співпереживання.

    

Є тільки дві речі, які ми можемо 

дати у спадок своїм дітям,

 перша – коріння,  друга – крила.

 Англійське  прислів’я

Хід уроку

1. Оголошення теми і мети уроку

- Чи вірите ви у дива?  Що ж таке диво?

Гарсіа Маркес намагався краще зрозуміти себе і навколишній світ. Ми на уроці спробуємо зрозуміти себе і світ навколо нас, знайомлячись з оповіданням «Стариган із крилами».

2. Опрацювання  теми уроку.

 Коли десь падає зірка, кажуть, що то летить ангел. Ніхто не знає, куди він прямує, де впаде, чиї двері позначить таємним знаком…. Але той, хто побачить його, - обраний.

Бесіда

- Хто такі янголи? Що вам відомо про них? Хто із персонажів спілкувався з янголами? Чому це були саме ці люди?

(заповнюємо таблицю на уроці)

Часто ми зустрічаємо образ ангела у мистецтві. Свою роботу нам презентує учениця.

Презентація «Образ ангела у мистецтві»

Бесіда

-         Яким постає образ ангела у живописі?

(вносимо записи у таблицю)

-         Чи схожий ангел у оповіданні на образ , що традиційно малює наша уява?

Проблемне питання:   А можливо, старий – це не ангел?

Бесіда

-         Коли з’являється старий?

-         Як сприймають його люди?

-         Які дива творить ангел?

-         Чому дива ангела досить дивні?

-         З якої причини люди втрачають інтерес до ангела?

-         Скажіть одним словом: як можна захистити ангела?

-         Назвіть найголовнішу характерну рису янгола. («Покірливо, мов дворняга, терпів він усі примхи та витівки…»)

Порівняльний аналіз образів  старигана і дівчинки-павука

-         Яка роль образу ангела у творі? (Через ставлення до ангела розкривається кожен з героїв)

Характеристика людського суспільства

-         Назвіть представників світу людей у творі, їх професії. Це звичайні люди чи якісь особливі? (Пелайо – поліцейський, Гонзага – дроворуб-священник,  сусідка, натовп цікавих, дитина)

-         Як люди ставляться до прибульця?

-         Чи є поява ангела дивом? Навіщо він з’явився?

-         Скільки часу знаходиться янгол серед людей? (7 років)

-         Чому його мова так і залишилась незрозумілою для людей?

-         Чи є підстави вважати, що можна було б порозумітися? ( однакові ззовні і всередині, крім крил, однакові хвороби, однакова їжа). Чи порозумілися б люди з янголом, якби розмовляли однією мовою?

Підсумок: Спробуємо умовно уявити світ в образі одного із символів християнства – троянди…..

-         Чому люди не розпізнали янгола?

-         Чи є майбутнє у такого суспільства?

-         Якщо гине стебло, що відбудеться із квіткою?  (Гине)

Отже, чому ангели старіють?

Працюючи в групах учні готують відповіді на запитання.

-         Із якими твердженнями я не погоджуюсь, чому?

-         Які вислови найкраще розкривають проблему твору?

 Добірка цитат

«… Я реаліст, адже вірю, що в житті все можливе, все реальне….»

«Якби в мене було ще трохи життя, я не пропустив би жодного дня, щоб не говорити людям, що я їх люблю. Я жив би в любові і з любов’ю до них.»

«Якби Господь дав мені можливість прожити ще одне життя, я вдягався б просто, піднімався б з першими променями сонця, малював би при зірках, мріяв би, читаючи вірші, зрошував би троянди своїми сльозами, щоб відчути біль від їхніх колючок і ніжний поцілунок від їхніх пелюсток.»

«Я б довів людям, наскільки вони помиляються, думаючи, що коли старіють, то перестають любити. Навпаки, старіють тому, що перестають любити.»

«Я теж багато чого навчився у вас, люди.»

«Світ водночас є дивовижним і жорстоким, він – диво і пекло, і ці два суперечливих почуття створюють тло справжнього людського існування»

«Очманілий від нестерпної спеки й смороду свічок, ангел намагався якнайдалі забитися в куток.»

«Але найбільше лікаря здивували крила старого, які були такими природними в цьому організмі, що виникло логічне запитання, чому їх не мають інші люди.»

«Та ангел не вмер тієї зими, а, навпаки, почав оклигувати: у нього почало рости тверде і довге, як у великих старих птахів, пір’я. Іноді старий наспівував пісні давніх мандрівників.»

«Рухи його були невправні. Але нарешті йому таки пощастило здійнятися вгору.»

«Елісенда довго дивилася вслід ангелові, який нарешті забрався від них і полетів у бік моря, перетворившись у маленьку чорну цятку.»

Слово вчителя

Ще з найдавніших часів людина заздрила птахові, який мав крила і міг піднятися у небо. Платон писав: «Ніщо тілесне не є настільки близьким до божественного, як крила. Божественне – це краса, добро, розум; крила ж наснажують божественним»

Образ крил  популярний у літературі і своїм корінням сягає в найдавніші часи.  Та залежно від часу  змінюється інтерпретація образу.

Прослідкувати це нам допоможе учениця. Презентація.

 Асоціативний ряд.

Крила – натхнення, Божа ласка, Божий дар, обдаровання, злет душі, творчість.

Виразне читання балади І Драча «Новорічна казка»

Аналіз балади .

-         Чи було серед дарунків іншим людям щось схоже на крила?

-         Як реагувала дружина Кирила на дарунок?

-         Які епітети і метафори добирає автор для характеристики дива, що спантеличило людей? (Сині, голодні небом, ковтали з неба синє мерехтіння)

-         Що дивує читача як предмет заздрості? ( смерть серед ночі)

-         Порівняйте крила героя І Драча із крилами старигана.

Таблиця.

Висновок.

Героєві Маркеса треба було пройти шлях через приниження, страждання поки виросли нові крила. У Кирила крила ростуть щоночі. Та герой живе не з крилами, йому крила заважають. Сам по собі цей дар не свідчить , що людина гідна його.

Підсумкова бесіда

-         Якби ангел прилетів до нас, чи змогли б  ми його розпізнати?

-         Що нам варто змінити, аби зуміти розпізнати диво?

Творче завдання

Кольорові враження від твору.

Коментар окремих учнів.

 Тепер жар-птиці не буває.

Жар-птицю будень убиває.

Людина знівельована юрбою.

Заснути. Все забуть. Прокинутись собою.

Д/з Твір-мініатюра «Крила ангела, які відчула моя душа.»

Тема: Вальтер Скотт – зачинатель історичного роману.  Історичне тло в  романі "Айвенго".

Мета уроку: висвітлити основні факти життя й творчості В.Скотта, дати теоретичне поняття про історичний роман, схарактеризувати особливості творчого методу В.Скотта, своєрідність його історичних романів, визначити історичну основу, основні конфлікти, теми й проблеми роману «Айвенго»; розвивати навички виразного читання, усного мовлення, вміння відповідати на поставлені питання, аналізувати художній твір; виховувати інтерес до історії, історичної літератури.

Обладнання: тексти роману «Айвенго», малюнки учнів до твору, відеоролик про життя В. Скотта, комп'ютерні презентації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їхній основі вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

                                                     … великий талант, що не має собі рівних…

                                                       у ньому відкривається зовсім нове мистецтво,

                                                       яке має свої власні закони.

                                                                                                            Й.В.Ґете

І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ.

 1. Вступне слово вчителя.

         1814 рік – визначна дата в історії світової літератури. Цього року з’явився перший історичний роман, який проклав напрям для розвитку нового літературного жанру, що не втрачає популярності й донині. «Уеверлі» - так називався перший роман на історичну тему. Він одразу привернув увагу англійської публіки, хоча в той час було, начебто, не до книжок: Наполеон щойно відрікся від престолу, війська союзників вступили до Парижа, де вирішувалася доля Європи. Утім, «Уеверлі» зачитувалися всі. І всі хотіли знати, хто ж був автором цього захоплюючого твору. Однак автор ще довго не розкривав своєї таємниці. Анонімно він випускав роман за романом, і публіка дивувалася все новим пригодам і подіям з історичного минулого. Лише через кілька років таємницю було розкрито. За підписом «Невідомий» приховував своє справжнє ім’я англійський письменник Вальтер Скотт. Він робив це допоки не переконався, що історичний роман має право на життя, що він цікавий читачам і містить нові можливості для розвитку літератури.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

     Робота з епіграфом.

 ІІІ. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І СПОСОБІВ ДІЇ.

 1. Розповідь учителя.

 Віхи життя і творчості Вальтера Скотта. ( Показ слайдів).

2. Перегляд відеоролика про письменника з серії"Енциклопедія".

 3. Повідомлення учня «Вальтер Скотт – людина і письменник» (за книгою Пирсон Х. Вальтер Скотт. М.: Книга, 1998. – Розділ 11).

 Штрихи до портрета митця. ( Показ слайдів).

 4. Повторення вивченого у 6 класі.

         Ще в шостому класі ви вивчали роман Д.Дефо «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо». Пригадайте, що таке роман. Назвіть його характерні риси.

 Роман (фр. roman – романський) – найбільш поширений у VІІІ – ХХ ст. жанровий різновид епосу, місткий за обсягом, складний за побудовою прозовий (рідше віршований) епічний твір.

 У романі широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Головними структурними елементами в романі є розповідь та створений нею уявний світ у просторі й часі, населений персонажами, наповнений подіями, що складають сюжет.

 5. Словникова робота. (Показ слайдів).

          Історичний роман – побудований на історичному сюжеті твір, який відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими, вимисел уміщений у межі зображуваної епохи.

 Перший історичний роман створив Вальтер Скотт. У його творчості виявилися характерні риси цього жанру. Тому тип роману, який розробляв митець, отримав назву «вальтерскоттівський». Він справив великий вплив на розвиток роману в європейських літературах.

 6. Робота з таблицею. (Показ слайдів).

          Своєрідність історичних романів Вальтера Скотта

 1. Сюжет Поєднання історичних фактів з художнім вимислом. Широка панорама життя минулих віків. Показ історії через долі окремих людей.

 2. Герої Історичні особи і вигадані персонажі. Представники різних соціальних класів, вищих і нижчих верств суспільства. Немає поділу на позитивних і негативних героїв.

 3. Конфлікти Історичні конфлікти поєднуються з соціальними, національними, моральними.

 4. Історичний підхід Відображення дійсного ходу історичного процесу. Обумовленість подій і характерів соціально-історичними умовами. Історію показано в русі.

 5. Авторська позиція Автор об’єктивно відображає хід подій, але виражає свої думки через дещо ідеалізованих персонажів (поєднання реалізму та романтизму).

 6. Мова Стиль наближений до епохи, але мова сучасна, однак без «зворотів новітнього походження» (В.Скотт)

7. Повідомлення групи учнів -«істориків». ( Показ презентації).

          У романі «Айвенго» Вальтер Скотт зображує епоху раннього Середньовіччя, зокрема події ХІІ ст. Це була доба, коли в Англії утверджувалися феодальні відносини, завершується процес закріпачення селянства. Цей процес ускладнювався вторгнення норманів. Іноземці феодали, підкоривши країну, захопили кращі землі й почасти винищили, почасти змусили поступитися місцевих англосаксонських землевласників. Дія роману розпочинається з останніх років ХІІ ст. (приблизно 1194 року) і пов’язана з поверненням короля Ричарда І після тривалої відсутності до Англії, його боротьбою проти брата Джона, котрий намагався захопити престол, і свавільних феодалів.

 8. Виразне читання.

 Прочитайте початок І розділу.

 9. Бесіда за прочитаним.

 - Які історичні особи згадуються в цьому уривку?

 - Як автор зображує ситуацію в країні?

 - Як поводили себе феодали?

 - У чому виявилося засилля норманів?

 10. Виразне читання.

 Прочитайте початок ІІ розділу.

 11. Продовження бесіди.

 - Про яких історичних діячів пише у цьому розділі Вальтер Скотт?

 - Як він характеризує принца Джона?

 - Розкажіть про становище простого люду.

 12. Історичний коментар, підготовлений учнями-«істориками».          (Показ презентації)

 Історичні особи у романі «Айвенго»:

 Річард І;

 Принц Джон;

 Вільгельм ІІ;

 Едуард ІІІ.

 13. Бесіда за текстом твору:

 - Який основний конфлікт епохи відображено у романі В.Скотта?

 - Який політичний конфлікт висвітлює письменник?

  - Ким були двоє людей, які розмовляли в дубовому лісі? Що вказувало на їх соціальний статус?

 - Якою мовою вони розмовляли?

 - Опишіть загін подорожніх, які шукали, де б зупинитися на ночівлю.

 - Чому Гурт та Вамба вказали неправильну дорогу до Ротервудського замку?

  ІV. ПІДСУМОК УРОКУ.

         Роман “Айвенго” письменник вважав своїм першим справжнім історичним романом, бо вперше дія твору відбувається в далекому середньовіччі і описує певні реальні події, що відбувалися в Англії XIIст.

Головна тема роману: ворожнеча між саксами та норманами в середньовічній Англії. Разом з тим письменник зображує вигадані персонажі - це лицар Айвенго та леді Ровена, чия доля залежить від ходу історії. З ними наша зустріч ще попереду.

V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

                                  Прочитайте розділи 3-6, складіть розповідь про
                                  середньовічний замок та життя в ньому.  

Тема.  Широка панорама життя середньовічної Англії в романі   В.Скотта «Айвенго».

Мета:      

звернути увагу учнів на панорамність зображення англійської дійсності  

у творі;

закріпити вивчене про історичний роман, розвивати вміння 

узагальнювати матеріал, аргументувати відповіді, виховувати 

прагнення осмислити історичний досвід;

розвивати навики 

самостійного набуття  знань, вміння використовувати комп’ютерні

 технології для представлення своїх досліджень.

Обладнання: тексти роману «Айвенго», учнівські комп’ютерні презентації «Панорама життя середньовічної Англії», «Чисте світло рицарства", «Рицарська епоха», карта  Англії ХІ – ХІІ ст. 

  

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їхній основі вмінь і      навичок.

Хід уроку

                                                                    Кращим із «середньовічнихроманів»

                                                                     Скотта, безсумнівно, перший із

них – 

                                                             «Айвенго». Тут досягається рідкісна

                                                               масштабність і багатогранність у

                                                                    відтворенні усієї історичної епохи і

                                                                             глибина та переконливість її художнього

                            тлумачення.

Н.Білик

І. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант.

ІІ.Оголошення теми та епіграфа уроку

-         Які слова не зрозумілі?

Панорама – вид на місцевість, що відкривається з високо розташованого місця; великий, широкий простір, що його можна оглядати з певної відстані.

? Проблемне завдання:

 З’ясувати, чи можна роман «Айвенго» назвати панорамою життя середньовічної Англії?

ІІІ. Формування нових знань і способів дії

·        Поміркуйте, який твір можна назвати панорамою життя країни за певної епохи? Що саме має бути зображено в такому творі?

·        Чим розпочинається наш роман? (Екскурс в історію Англії)

·        З якими героями ми зустрічаємось на початку твору?

·        На що ви звернули увагу?

·        Яка причина того, що Гурт і Вамба відмовилися показати подорожнім дорогу до свого хазяїна?

І конфлікт. Вже із самого початку твору ми можемо сказати, що в романі В. Скотта відображено основний конфлікт цієї епохи: боротьба англосаксів проти норманів.

1.Прийом «мозаїка»

— Зараз ми з вами спробуємо за матеріалом перших розділів скласти панораму середньовічної Англії, читаючи уривки з роману, що відтворюють картину доби.

 Текст подається через проектор.

* Текст надається у переказі Б. Бовіюка.

1. «Феодали, отримавши надмірні привілеї...» — з розділу І.

2. «Дуже нетривким було у той час становище маломаєтних дворян...» — з розділу І.

3. «Завоювання Англії норманським герцогом Вільгельмом...» — з розділу І.

4. «Майже усі без винятку саксонські принци і саксонська знать були або винищені, або позбавлені своїх маєтностей...» — з розділу І.

5. «Усі монархи норманського походження віддавали явну перевагу...» — з розділу І.

6. «Розмовляли виключно понорманофранцузьки...» — з розділу І.

 • Отже, ми з вами побачили дві сили, що протиставлені одна одній:

сакси і нормани.

Корінне населення Англії — це (сакси), загарбники — (нормани).

• Що є безумовним доказом пригнічення корінного населення, обмеження

їхньої самостійності?

          У них відібрано... рідну мову

• А чи можна говорити, що англійське населення стає поруч зі знаттю у боротьбі

зі спільними ворогами? Що ми можемо сказати про "нижчий люд"?

2.Продовжуємо «складання мозаїки».

1. Опис свинопаса Гурта.

«Мідне кільце на кшталт собачого ремеза...» «...природжений раб Седрика Сакса» — розділ І)

2. Опис блазня: «Срібний нашийник».

«Один із тих домашніх клоунів та блазнів, котрих багаті люди тримали у себе вдома для забави, щоб якось згайнувати час» — розділ І.

3. «Нам залишилося тільки повітря, щоб дихати, втім, і його не віді

Брали лише тому, що інакше ми не виконали б роботу, навалену на

Наші плечі...» — з розділу І.

Це вже протест проти пригнічення. Але чи підтримає хтось бідних рабів?

4. «Дай, Боже, здоров’я нашому господареві Седрику за те, що він заступився

за нас, як личить мужньому воїнові...» — з розділу І.

• Яке, до речі, прізвисько у романі має  Седрик і чому? (Сакс)

• Як ви вважаєте, а чи можна скласти думку про відносини в усьому суспільстві країни, розглядаючи стосунки між конкретними людьми? Іншими словами, чи доцільно роздивлятися світ у збільшувальне скло?..

З цією метою розглянемо один з епізодів роману...

·        Куди далі переносяться події роману?

·        Що уявляв замок в Середні віки?

·        Презентація «Панорама життя середньовічної Англії».

·        -Хто такий Седрик Сакс?

·        -Використовуючи метод гронування дайте коротку характеристику цього персонажу.

·        - Портрет Седрика Сакса. Зачитайте.

·        В замку Седрика неочікувані гості – пріор Еймер та Бріан де Буальгільбер. Як їх приймає хазяїн, чим пригощає?

·        Входить леді Ровена, що робить Седрик Сакс? Як зустрічають жінку?

- Яка була на вигляд леді Ровена? Зверніть увагу на її одяг.

Учнівська презентація «Середньовічний одяг».

·        Як реагують гості-нормани на прихід гостя.

·        Хто ж є Пілігрим? (Прочанин)

·        Чому він скриває своє обличчя?

·        Яку послугу пілігрим зробив єврею?

·        Як віддячив Ісак йому?

·     Які національні та релігійні суперечності висвітлює автор?

 (Вальтер Скотт по­казав зневагу християн-європейців до єврейського народу, до юдейської віри, до мусу­льман. У висвітленні цих конфліктів автор виступає як гуманіст, утверджуючи право кожного народу й кожної віри на існування.)

•Чи допоміг нам ефект «збільшувального скла» (зустріч у домі Седрика Сакса) розкрити стосунки між верствами населення середньовічної Англії?

• Про що свідчить ця сцена?

 (Поділ героїв на саксонців і норманів)

• Що потрібно зробити саксонцям, щоб зібрати сили для перемоги? Чи є для неї передумови?

-         Всі гості їдуть на лицарський турнір.

-         Описуючи рицарські турніри (VІІ гл), чи тільки історично-описову мету переслідує автор?

Поринемо у світ рицарських турнірів.

-         Хто ж такі лицарі?

Перегляд відеоролика та представлення учнівської презентації.

-         Скільки днів проводився турнір?

Перший день.

-         Причини цього двобою? Його результат. Прокоментуйте.

Другий день.

-         Колективне змагання.

-         Як ушановували Прекрасну даму під час турніру?

-         Хто очолював цей турнір?

-         Хто такий принц Джон? Чому він править?

ІІ конфлікт. Політичний конфлікт, боротьба між принцом Джоном і королем і за владу.

-         Хто переміг на турнірі?

-         Хто йому допоміг?

-         Який на вигляд Чорний Лицар?

Третій день. Змагання лучників. Хто переміг?

-         Хто такий Локслі?

-         Які події відбуваються далі?

-         Що ви дізналися про життя лісової вольниці? (ХХХІІ)

-         Чому Седрік дарує свободу і землю своєму рабові?

-         Яку новину приніс де Брасі принцу Джону? (Річард в Англії)

-         Як ще називали Річарда І Левове Серце? (Річард Плантагенет, Річард Англійський)

ІV Підсумкова бесіда

-   Які соціальні прошарки представлені в романі?(вищакоролівська верхівка — принц Джон, Річард I; лицарі — Айвенго, Bpiaн де Буагильбер, Mopic де Бpaci, Фрон де Беф та ін; духовенство — пpiop Еймер, монахи з різнихабатств; англосаксонські феодали — Седрік, Аттельстан, леді Ровена та ін.; селяни - Гурт, Вамба та ін.; городяни; вільні йомени та ін.. Фактично тут представле­на вся Англія ХІІ ст.);

Складання таблиці.

Різні прошарки населення середньовічної Англії

Правляча верхівка	Саксонська знать	Сакс. і норм. лицарі	Духовенство	Лихварство	Селяни
					підневільні	вільні
Річард, принц Джон	Седрік Сакс Ровена Ательстан	Айвенго Фон де Беф Бріян де Буа-Гільбер	Абат Еймер святий причетник	Ісаак	Гурт	Локслі йомени

-         Назвіть основні конфлікти епохи відображені у творі?(Національний: сакси-нормани, ставлення до євреїв норманів; політичний6 Річард – принц Джон; соціальний закріпачені селяни – феодали).

-         Конфлікти, характерні для середньовічної Англії

політичний	національний	соціальний
Річард – принц Джон	сакси – нормани	багаті - бідні

·        Які традиції та звичаї епохи знайшли відображення в романі «Айвенго»? (Лицарські турніри, королівські прийоми, укладання шлюбів з політичних причин, союз між церквою та владою тощо.)

·        Які ще засоби допомагають створити історичний колорит в романі? (За допомогою лексичних засобів: архаїзмів, історизмів; детальних описів вбрання, помешкання героїв, їх побут, звичаїв, традицій).

Зробіть висновки, щодо нашого проблемного завдання.

1. Широко представлені події середньовіччя (хрестові походи, лицарські турніри, політичні  протистояння саксів і норманів);

2. У творі відображено конфліктні ситуації середньовічної Англії (Політичні, соціальні, національні);

3. Широка панорама населення , в романі представлені всі соціальні прошарки.

4. В романі знайшли відображення  традиції та звичаї епохи.

Отже, ми довели, що роман В.Скотта «Айвенго» можна назвати широкою панорамою життя середньовічної Англії . І, як сказано в епіграфі до уроку, «тут досягається рідкісна масштабність і багатогранність у   відтворенні усієї історичної епохи і  глибина та переконливість    її художнього тлумачення».

- Які історичні уроки ми можемо взяти? Чого роман вчить? Навіщо його читати?

V. Домашнє завдання. Дібрати цитати до характеристики образу Айвенго-лицаря;

намалювати (за бажанням) малюнки до твору.

9 клас

Тема.

Природа як вияв патріотизму і ностальгії за далекою Батьківщиною в збірці А.Міцкевича «Кримські сонети». Мотив єдності природи і людини.

Мета.

Поглибити знання учнів про епоху романтизму, сонет як жанр, розкрити ідейно-тематичний зміст «Кримських сонетів» на основі аналізу сонетів даного циклу, визначити його основні мотиви, провідний настрій, дослідити втілення рис романтизму у поезіях  А. Міцкевича; розвивати образне та критичне мислення учнів, усне і письмове зв’язне мовлення, навички аналізу поетичного твору, виразного читання поезій, виховувати любов до рідного краю, вміння бачити прекрасне

Що залишилося в пам’яті після подорожі, міститься в сонетах.                                                                                                                       А.Міцкевич Волшебный край! Очей   отрада!                                                                                           Все живо там… О.Пушкін «Бахчисарайський фонтан»                                                                                                        Найбільші подвиги благородства було зроблено з любові до батьківщини. Ж.-Ж. Руссо

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Ключове слово.

2.Слово вчителя.

Природа є тайна. Її треба розгадати, і якщо людина буде це робити все життя, то не можна говорити, що вона згаяла час. Природа – це все у житті людини, вона є часткою її. Природа може допомогти людині виразити себе, заспокоїти, передати  її сподівання, бажання, мрії. Людина має зв’язок з  природою.

3. Вільне письмо.

- Зв’язок людини і природи.

4. Асоціативний кущ.

5. Слово вчителя.

·         - Сьогодні на уроці розкриємо ще одну можливість природи. Вона може людині нагадати про рідний край, визвати почуття ностальгії. Давайте це відчуємо, зробимо спробу зрозуміти почуття патріотизму, любові до рідного краю.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

1.     Проблемні питання:

      -         Як природа допомагає виразити прагнення ліричного героя?

         -         Які риси притаманніліричному героєві? Виразником чого є ліричний герой?

III. Актуалізація набутих знань

1.     Психологічний портрет поета.

2.                Виступ літературознавця-біографа.

Куди б не закидала його доля – чи до Петербургу, України, Парижу – звідусюди його думки линули до рідної Польщі. В Україні поет перебував більше дев’яти місяців. За цей час він відвідав Київ, Харків, Стеблів. В Одесі мав отримати посаду вчителя. У Харкові у грудні познайомився з письменником М. Гулаком-Артемовським.

Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Прекрасна природа цієї землі «богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню.

Але навіть краса не змогла вгамувати його сум за батьківщиною. Увесь біль поета-вигнанця вилився на сторінках збірки «Кримські сонети».

У 1825 р. із 14 серпня по 14 жовтня А. Міцкевич подорожував Кримом.

«…Я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі…Я бачив Схід у мініатюрі», - писав поет.

·         -         Який простір охоплює поет?

Дорожня карта

Географія «Кримських сонетів»

Перелік сонетів

1.                Акерманські степи (сонет «Акерманські степи»). 2.                Мис Тарханкут («Морська тиша(штиль)»). 3.                М.Євпаторія («Вигляд гір із степів Козлова»). 4.                М. Бахчисарай («Бахчисарай», «Гробниця Потоцької»). 5.                пер. Байдарські ворота («Байдари»). 6.                м. Алушта («Алушта вдень», «Алушта вночі»).  7.                Вершина Чатир-Даг 1527м н.р.м. («Чатир-Даг»). 8.                Печерне місто Чуфут-Кале («Дорога над прірвою Чуфут-Кале»). 9.                Гора Кікінеїз («Гора Кікінеїз»). 10.           М. Балаклава («Руїни замку в Балаклаві»). 11.           Гора Аю-Даг («Аю-Даг»).

1.    Акерманські степи.   2.    Морська тиша (штиль) мис Тарханкут.     3.    Плавба.     4.    Буря.   5.    Вигляд гір зі степів Козлова (Євпаторія).     6.    Бахчисарай.     7.    Бахчисарай уночі.     8.    Гробниця Потоцької.     9.    Могили гарему.     10.                       Байдари.     11.                       Алушта вдень.     12.                       Алушта вночі.     13.                       Чатир-Даг.     14.                       Мандрівник (пілігрим).     15.                       Дорога над прірвою Чуфут-Кале.     16.                       Гора Кікінеїз.     17.                       Руїни замку на Балаклаві.     18.                       Аю-Даг.

3.                Виступ літературознавця-дослідника збірки.

У цикл «Кримські сонети» входить 18 сонетів «Що залишилося в пам’яті після подорожі, міститься в сонетах», - казав поет, захоплений романтичними кримськими пейзажами: дикими горами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря.

Епіграфом до циклу Міцкевич узяв рядок із вірша Гете: «Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні». Цим він одразу дав зрозуміти, що задум циклу пов’язаний з його батьківщиною, а не з Кримом.

Головним героєм «Кримських сонетів» є мандрівник-пілігрим. Ліричний герой напружує слух, щоб почути голос із батьківщини. Цей образ з ним скрізь: і коли оповідує про плавання морем, і коли оплакує жертв ханського свавілля.

Міцкевич відвідує ті ж місця, що і Пушкін у своїй подорожі Кримом у 1825 р., теж вигнанець. Збігається не лише шлях, а й образи, що приваблюють поетів. М. Бажан пише: «Душу молодика вабила ця романтика гір, ця екзотика Сходу, як вона і надихала Д. Байрона, Гете, О. Пушкіна». Вісімнадцять поезій вийшли друком у Москві в грудні 1826р.

Коли плив із Одеси до Криму, зустрів бурю. «О щастя! Дух летить услід моїй мрії», - це перші віршовані рядки поклали початок відомим у всьому світі кримським сонетам.

 4.                Слово учителя.

·         -         Давайте зрозуміємо мрії поета. Здійснимо умовну подорож разом із поетом Кримом. Зрозуміємо його зв’язок зі збіркою «Кримські сонети».    

           IV. Робота над новою темою

·         -         Дослідження подорожі ліричного героя; робота у групах; робота художників.

·         -         Настрій через колір, малюнок.

1.       Слово учителя.

Ліричний герой циклу – поет, який страждає на чужині та сумує за втраченою Вітчизною, пілігрим, намагається віднайти душевну рівновагу. Шлях його – це подорож у просторі та часі.

2.       Робота у творчих групах, аналіз сонетів.

Перша група.

«Акерманські степи». Виразне читання сонету, підготовленим учнем.

Друга група.

·         -         Який настрій панує у вірші?

·         -         Яким є провідний символічний образ?

·         -         Яку роль відіграє пейзаж у змалюванні настрою ліричного героя?

Коментар. Сонет «Акерманські степи» відкриває збірку. Чому саме цим сонетом починається збірка? Головний його мотив, головна його тема – туга за батьківщиною – буде різнопланово розвиватися упродовж усієї збірки.

Ліричний герой – пілігрим – від імені якого йде мова в сонеті, це сам автор, волелюбний, багатогранний, що тонко сприймає конкретну дійсність – природу, предмети оточення, але у своїх думках дуже далекий від цієї конкретної дійсності, бо всі його мрії про батьківщину, яку палко кохає, за яку вболіває, яку хоче бачити вільною та незалежною. Через пейзажні малюнки поет передає свої тривожні почуття та мрії. Цей пейзаж дає можливість уявити настрій поета, настрій людини, заглибленої у свої думки. «Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану…». Уже в одному лише рядку сонету А. Міцкевич створює образ мороку, серед якого не видно «ні шляху, ні кургану». Цей образ сутінок можна сприйняти як такий, що символізує самотність поета, закинутого далеко, на чужину, відірваного від своєї землі, від своїх друзів, позбавленого можливості бути активним учасником громадського та політичного життя. «Шукаю провідних зірок у вишині…». Ці слова передають надії, пошуки, сподівання героя. Подальші слова сонету: «Спинімось! Тихо як!» готують читача до чогось особливого. Поет створює гіперболізований образ тиші, де головним є відтворення настрою ліричного героя, його внутрішнього стану.

Друга група.

«Бахчисарай». Виразне читання сонету підготовленим учнем.

Третя група.

·         -         Яким зображений палац ханів Гіреїв?

·         -         Як протиставляється минуле і теперішнє?

·         -         Якими засобами поет створює враження руїни?

·         -         Що є окрасою і як це показує поет?

·         -         Над чим тужить фонтан?

·         -         Що залишається у віках після занепаду?

·         -         Які образи створені? Які асоціації вони створюють?

Слово-обряд, яке вразило найбільше	Асоціативний рядок, викликаний образом
Сльоза перлова	дощ, заплакана дівчина, хмарка, чистота, коштовний камінь
Німий двір, сад	не може говорити, тихий, самотній, занедбаний, усім байдужий.
трон «любощів дивани» «руїна» «джерель»

 Висновок. Образ палацу з фонтаном складається з окремих образів і символізує минущість багатства, слави, життя, возвеличує вічність лише природи.

Візитка

Автор	А. Міцкевич
Назва	«Бахчисарай»
Жанр	сонет
Тема	філософська лірика; роздуми про вічне та скороминуще, про плин часу;
Ідея	любов та мистецтво вічні
Художні засоби	метафора: «Сльоза його перлова спадає по сльозі і промовля щомить…»; епітет: «сльоза перлова»; «дикий виноград»; вигуки, риторичні питання

Третя група.

«Гробниця Потоцької». Виразне читання сонету, підготовленим учнем

Питання (четверта група)

      -         На основі якого прийому побудований сонет? (контраст)

       -         Про що мріяла полонянка у чужому краю?

         -         Як доля Марії переплітається з долею героя?

        -         Що може бути розрадою поетові на чужині?

         -         Які рядки говорять про відданість рідному краю?

         -         Які засоби художньої виразності використовує автор?

         -         Чому легенда набуває узагальнюючого значення?

Коментар. Недалеко від ханського палацу підноситься гробниця, збудована у східному стилі, з круглим куполом. Серед мешканців Криму існує легенда, що цей пам’ятник (мавзолей і фонтан сліз) був поставлений Керім-Гіреєм на могилі невільниці, князівни на ім’я Діляра. Ця пізня любов стала для хана найдорожчим надбанням. Однак його щастя було недовгим: князівна, полька з роду Потоцьких, передчасно померла, отруєна ревнивою суперницею з гарему. Достовірних фактів не існує.

·         -         Виразне читання напам’ять сонету «Бахчисарайська гробниця» Лесі Українки.

Аналіз

·         -         Якою бачиться гробниця?

·         -         Чому поетесі не так важливо, чия це гробниця?

·         -         Чи є поет (автор) особисто присутнім?

Спільне	порівняння, метафори, прагнення збагнути життя
Відмінне	герой присутній – спостерігач, особиста присутність не завжди відчувається

     Висновок. Не коритися під ударами долі.

г) Четверта група

«Пілігрим». Виразне читання сонету, підготовленим учнем

Питання (п’ята група)

-         Чому А. Міцкевич називає ліричного героя «пілігримом»?

-         Із якою метою поет вдається до риторичних запитань, звертань, окликів?

-         Чи можна стверджувати, що образ коханої ототожнюється з образом батьківщини?

-         Які життєві істини відкрив ліричний герой?

-         Який провідний настрій цього сонету? (ностальгія)

-         Який провідний мотив? (патріотизм)

-         Виділіть у змісті тезу, антитезу, синтезу – висновок (теза – захоплення красою природи Криму; антитеза – сум за батьківщиною).

Слово учителя

-         Завершує поетичний цикл «Кримські сонети» сонет «Аю-Даг». У ньому ніби підводиться підсумок тяжкого, тернистого шляху ліричного героя та його життєвих шукань. Автор і ліричний герой тотожні.

Висновок. Ліричний герой перебуває у внутрішньому конфлікті: він зачарований красою Криму, але не перестає тужити за батьківщиною.

Коментар. Вважають ключовим у циклі. Герой-поет, який намагається віднайти душевну рівновагу. Шлях пілігрима – це подорож у просторі й часі.

П′ята група.

«Аю-Даг». Виразне читання сонету підготовленим учнем

Бесіда (перша група)

·         -         До яких висновків дійшов ліричний герой після довгих випробувань?

·         -         Як краса навколишнього світу розкриває внутрішній стан героя? (на фоні репродукції картини В. Ваньковича «А. Міцкевич на Аю-Дагу скелі»)

Висновок. Автор привів героя до бурхливого моря, яке невпинно накочує свої хвилі на берег, і порівнює морську стихію з молодим поетом – пристрасним та натхненним. Підкреслюється єдність природи і людини.

 3.  Музичне відлуння.

Міхаїл Огінський «Прощання з Батьківщиною»

1867 С. Монюшко, полонез «Кримські сонети»

·         -         Складіть асоціативний ряд вражень і образів, які виникли під час прослуховування музичних уривків.                                

   

V. Узагальнення матеріалу

1. Схема

2. Схема

            Сонет 18 «Аю-Даг»

            Пік сходження, віднайдення,

            гармонії, прагнення відродження

            … і в серці супокій

 3. Проблемні питання. Створення гроно.

Який він -герой?

Ознаки романтизму:

         -    лірична сповідь;     
  -      герой-самітник, мандрівник, кидає виклик долі;

     -         пейзаж – лірично-емоційне навантаження.

4.  Складання сенканів на теми «Природа», «Патріот».

Природа	Патріот
Таємна, досконала Живить, надихає, стверджує Найвища істина на землі Диво (Краса, Гармонія)	Діяльний, вразливий Шукає, переживає, страждає, любить Через страждання досягає істини Природа

5.     Думки через колір, малюнок. 

6.     Узагальнююче слово.

-         Боротьба життя і смерті в «Кримських сонетах» йде у внутрішньому світі людини. Переможцем у цій боротьбі є духовна сила людини. Міцкевич показує шлях, який приведе до перемоги – це творчість, джерелом якої є любов до природи, до рідної землі.

7.     Оцінювання.

VI. Домашнє завдання:

1.     Перечитати розділ підручника;

2.     Підготувати читання напам’ять сонетів;

Написати твір «Красою душу напої…» на основі творчості А.Міцкевича

Словник літературних термінів

Сонет (від лат. - звук) – чотирнадцятирядкова форма п’яти або шестистопного ямба. У італійському сонеті строфа складається з двох чотиривіршів катренів і двох тривіршів (терцетів) із римуванням:

абабабабввдеед

 У англійському строфа складається з трьох катренів і двовірша (В. Шекспір). За змістом у сонеті перший чотиривірш зазвичай містить тезу , другий – антитезу, а тривірші – синтезу (так званий сонетний замок). Рими мають бути точні й дзвінкі, кожна строфа – синтаксично закінчена. Постійно відбувається оновлення сонетного канону. У англійському сонеті перший катрен містить тезу, другий і третій – антитезу, а двовірш – логічне завершення, висновок зі сказаного.

Сонетний цикл – це низка віршів, об’эднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципом або спільністю персонажів; кожен твір може існувати окремо, проте внаслідок такого вилучення втрачається цілісний художній зміст циклу; до сонетного циклу входять твори, об’єднані жанром, спільною думкою, настроєм та, як правило, образом ліричного героя.

Ностальгія – 1. Болісна туга за Батьківщиною. 2. Туга за минулим, за тим, що минуло, за пережитим.

Пілігрім – (від лат. – іноземний)1.Паломник, мандрівник до святих місць (у середні віки кожен християнин вважав своїм обов’язком і щастям відвідати християнські святині). 2. Переносне значення – мандрівник, подорожній.

Епітет – художній троп, художнє означення , яке виділяє в зображуваному характерну рису чи ознаку: «Срібне світло».

Уособлення – перенесення властивостей живих істот на предмети явища природи чи абстрактні поняття: «земля дихає».

Метафора – художній троп; слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета чи явища на інші на основі подібності чи контрасту: «океан пахощів».

Щоденник – своєрідна сповідь, виклад щирих почуттів, за якими криється власний душевний досвід, можливість віднайти причини та шляхи з’ясування душевного неспокою.

«Акерманські степи»

·         -         Який настрій панує у вірші?

·         -         Який провідний символічний образ?

·         -         Яку роль відіграє пейзаж у змалюванні настрою ліричного героя?

·         -         Чому саме цим сонетом починається збірка?

«Бахчисарай»

·         -         Яким зображений палац панів Гіреїв?

·         -         Як протиставляється минуле і теперішнє?

·         -         Якими засобами поет створює враження руїни?

·         -         Що є окрасою палацу?

·         -         Над чим туже фонтан?

·         -         Що залишається у віках після занепаду?

-          

«Гробниця Потоцької»

·         -         На основі якого прийому побудований сонет?

·         -         Про що мріяла полонянка у чужому краю?

·         -         Як доля Марії переплітається з долею героя?

·         -         Що може бути розрадою поетові на чужині?

·         -         Які засоби художньої виразності використовує автор?

·         -         Чому легенда набуває узагальнюючого значення?

-          

«Пілігрім»

·         -         Чому А. Міцкевич називає ліричного героя «пілігрімом»?

·         -         Виділіть тезу, антитезу, синтезу (висновок).

·         -         Із якою метою поет вдається до риторичних запитань, звертань, окликів?

·         -         Чи можна стверджувати, що коханої ототожнюється з образом Батьківщини?

·         -         Які життєві істини відкрив ліричний герой?

·         -         Який провідний настрій цього сонета?

«Аю-Даг»

·         -         До яких висновків дійшов ліричний герой після довгих випробувань?

·         -         Як краса навколишнього світу розкриває внутрішній стан героя?

Тема уроку: Перешкоди на шляху Герди до Кая. Її помічники.

                                                                  Ніхто не має більшої любові,

 Як той, що душу поклада за друзів.

Л. Українка

                                                                                Живе той, хто не живе для себе,

                                                                              Хто для друзів виборює життя.

В. Симоненко

Мета уроку:    розкрити основні проблеми, покладені автором в основу казки;

вдосконалювати навички складання характеристики героя на основі його вчинків та поведінки;

розвивати навички виразного читання;

виховувати дружбу, повагу, доброту, людяність в серцях учнів та відповідальність за свої вчинки, мужність.

Тип уроку: урок з комп’ютерною підтримкою, урок дослідження і аналізу

Обладнання: комп’ютери, слайдові презентації, ілюстрації до казки, емблеми, необхідні приладдя для ілюстрування та виставки малюнків, заготовки для характеристики та схеми, уривки з музичних творів на комп’ютері.

ЗМІСТ РОБОТИ

I.                   ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВ ДО УРОКУ.

II.                АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (з використанням слайдової мультимедійної демонстрації) Бесіда – опитування :

-   Дайте визначення фольклору (Це усна народна творчість)

-   Які існують жанри фольклору? (Міфи, казки, прислів’я, приказки, пісні, загадки, перекази...)

-   Як ви розумієте поняття казки? (Казка – один з найдавніших, найулюбленіших, широко розповсюджених та живучих у народі жанрів фольклору)

-   Які типи казок ви знаєте ? (Чарівні або фантастичні, про тварин, побутові)

-   На які дві великі групи поділяються казки? (Народні та літературні)

-   Які народні казки ви вивчили на уроках зарубіжної літератури? (Німецька народна казка “Пані Метелиця”)

-   Які літературні казки ви вивчили? (О. С. Пушкіна уривок із поеми “Руслан і Людмила, брати Грімм “Пані Метелиця”, Шарль Перро “Попелюшка або соболевий черевичок”, Г. К. Андерсен “Снігова Королева”)

III.             ВВЕДЕННЯ В ТЕМУ

1.     Оголошення теми і мети уроку за допомогою мультимедійної слайдової презентації на комп’ютері (Діти записують в зошити)

2.           Творчі завдання окремим учням:

-   Намалювати ілюстрації до казки (2-4 учні).

-                           По ходу розкриття теми заповнити (2 учні) таблицю:

    

Злі сили в казці	Добрі сили в казці

-               Учнів розподіляю на дві групи: Сніжинки (характеристика злих сил казки) і Троянди (характеристика добрих сил казки), які допомагають розкрити тему (слідкують за текстом і доповнюють розповідь цитатами з твору)

-               Двоє учнів з поданих на заготовках характеристик повинні вибрати тільки ті, які характеризують образ Герди.

3. Розкриття теми (розповідь вчителя, допомога учнів, ілюстрування шляху Герди малюнками, використання музичного оформлення).

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Сюжет казки Г. К. Андерсена “Снігова Королева” побудований на боротьбі ДОБРА і ЗЛА. Герої зі світу добра змальовані казкарем доброзичливо і поетично, а герої зла – холодно. Саме про це все ми говоритимемо сьогодні на уроці. А для цього ще раз пройдемо шлях маленької дівчинки Герди.

 

Запитання до класу (у відповідях  учні

використовують цитати):

-               Назвіть причини, які привели до горя

у великому місті - до пропажі хлопчика Кая.

-               Що ж трапилося з маленькою Гердою, коли Кай

не повернувся?

-               Хто допоміг Герді повірити в те, що Кай живий? 

-               Що робить далі Герда?

-               Хто першим стає на перешкоді Герди?

-               Чому річка пожаліла Герду? 

-               Хто ще їй тут допоміг?

-               Куди потрапила Герда?  

-               Чому чаклунка не хотіла відпускати Герду?

-               Хто допоміг Герді все пригадати?

 

-               Хто допоміг Герді?

-               Кого зустріла Герда, коли втекла

з саду чаклунки?

-               Що дізналася Герда від Ворона? 

-               Як Герда потрапила в палац

і що вона узнала?

-               Як і чому допомогли принц

і принцеса Герді?

-               Яка нова перешкода

трапилася на шляху Герди?

-               Що сталося в логові розбійників

 і як Герда вибралася звідти?

-               Хто допомагав Герді по дорозі до палацу Снігової Королеви?

 

-               Чого попросив олень у фінки?

-               Що відповіла вона йому?

-               Які ще перешкоди зустрілись Герді?

-               Як Герді вдалося перемогти

чари Снігової Королеви?

Відповідаючи на питання, учні

характеризують і вчинки героїв, і кольори

фарб, використаних вчителем у ілюстраціях

до твору, пояснюють значення теплих і

холодних тонів. Також аналізують

яких ілюстрацій немає

(допомога Фінки і Лапландки)

4.              Складання схеми характеристики образу Герди (учні, які виконували це завдання, склали схему на дошці, пояснюють, а весь клас перевіряє і звіряють з мультимедійною слайдовою презентацією, записують в зошити).

 

IV.            ПІДСУМОК УРОКУ

1.           Бесіда (з використанням ілюстрацій, схеми і мультимедійної презентації):

-         Який шлях подолала Герда заради свого названого брата?

 

-         Які перешкоди вона зустріла на шляху, хто і чому їй допомагав?

2.    Аналіз дитячих малюнків (правильність підбору фарб).

3.    Творчо-аналітичне завдання: знайти допущені помилки при оформленні ілюстрації до твору (учні роблять висновок, що неправильно підібрано фарби до пори року – зелена трава і листки, різнокольорові квіти)  

 

4.    Аналіз виконання творчого завдання учнями на дошці (злі і добрі сили в казці та помічники) та перегляд слайдової презентації. Робота в зошитах.

5.      Висновок учителя:

Герда змушена шукати Кая, бо без нього весь світ здається їй сірим і сумним. Незважаючи на холод, втому, маленька дівчинка брела босоніж битим шляхом. Листки на деревах пожовкли, падали під ноги, туман опускався на землю, а Герда все йшла та йшла. Справжній герой казки не Кай і, навіть, не Снігова Королева, а маленька Герда. У цієї дівчинки є те, чого позбавлена Снігова Королева і що забрали у Кая злі чари: добре серце, любов, вірність, а найголовніше – віра в свої сили, віра в справедливість, віра в добро, віра в людей.

Г.К.Андерсен – чарівник слова, який утверджує силу любові і добра, пробуджує в людях такі почуття, як чуйність, вірність, вміння бачити прекрасне не тільки у зовнішності, а й у душі, поважати і захищати близьких, любити природу і розуміти, що

МЕТИ ДОСЯГАЄ ТОЙ, ХТО ВІРИТЬ І НЕ ЗНАЄ ВТОМИ!

5 клас

 Тема. Схід. Японська поезія про природу. Природа як джерело натхнення, а її зображення - засіб вираження почуттів японців. Мацуо Басьо, або Побачити велике у малому. Хоку.

Мета. Розповісти учням про своєрідність японської культури, творчість Басьо; дати визначення поняття хоку та його жанрових ознак; розвивати навички виразного читання, усного малювання, асоціативного мислення, виховувати повагу до культури інших народів, уміння бачити красу природи і речей.

Хід уроку

І.         Організаційний момент.

II.        Повідомлення теми й мети уроку, запис епіграфів

1.     «Ключове слово». Завдання «Відгадай слово».

Я - (ім'я старшого з братів Грімм), (Якоб)

П -  (опис природи), (пейзаж)

0 - (ім'я героя - казкаря в творах Андерсена), (Оле)

Н - (назвіть національність братів Грімм), (німці)

І - (опис приміщення), (інтер’єр)

Я - (ім'я старшого з братів Грімм), (Якоб).(Слайд1)

2.         Слово учителя.

Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож до далекої країни світанкового сонця – Японії, ознайомимося з деякими звичаями японського народу, побачимо особливості в сприйнятті природи світу сходу; відкриємо новий вид вірша, який складається всього з трьох рядків; дізнаємося про поета Мацуо Басьо - неперевершеного майстра у складанні таких незвичних для нас віршів.

3.   Оголошення теми та епіграфа (запис).

- Перлина любить ховатись у непоказній оболонці.

Японське прислів’я

… немає нічого складнішого за простоту.

За словами Дж. Лондона

«Восток - дело тонкое!»

Головний герой кінострічки «Біле сонце пустелі» Сухов

Проблемні питання.

У чому особливість сприйняття природи японцями? Як розгадати японську поезію?

III. Актуалізація опорних знань

1.  Що вам відомо про Японію: географічне розташування, історичні умови, народні звичаї, мистецтво, релігія.

 2.  Калейдоскоп «Це цікаво знати» (Слайди 2,3,4,5,6,7)

Три важливих поняття, пов'язаних з естетичним усвідомленням світу: «ханамі» - замилування квітами, «цукімі» - замилування місяцем, «юкімі» -замилування снігом. Японський вислів: «Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому і малому. І ви навчитеся любити життя, берегти людину».

На одне з питань відповіли.

IV. Сприйняття нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Незвичайним і прекрасним в японській поезії можна назвати невеличкий вірш (пейзажна замальовка) із трьох рядків - хоку. Хоку в оригіналі звучать мелодійно й несподівано коротко. Поет, перш ніж створити хоку, мав обов'язково пройти шлях споглядання, побувати на вершині зосередження, відчути «осяяння душі» («саторі»). Хоку - це краса, у якій немає зайвого. Щоб сприйняти хоку, потрібно заспокоїтися, зосередити увагу на простому, щоб зрозуміти складне та спробувати змалювати в думці образ. Неперевершеним автором хоку вважається Мацуо Басьо.

2. Повідомлення про життєвий і творчий шлях Мацуо Басьо.
Стаття підручника «Мацуо Басьо». (Слайд 8)

3.   Вправи на усвідомлення.

Вибери правильну відповідь:

 - Мацуо Басьо народився в:

а) Африці;                                     б) Японії;                в) Китаї.

 - Батько поета заробляв на життя:

а) військовою службою;                                     б) каліграфією.

 - У перекладі з японської псевдонім Басьо означає:

а) банан;                                     б) мандарин;               в) учитель.

4.   Розповідь про хоку.

Хоку - у японській поезії традиційний жанр пейзажної лірики, що ведепочаток з17 ст. Це трирядковий вірш без рими, який одним образом викликає в уяві закінчену картину (с. 198). Правила складання хоку вимагають, щоб у кожному рядку містилася певна кількість складів 5-7-5, 17 складів, проте досягти цього дуже складно, а особливо в перекладах. Для хоку властива надзвичайна стислість, самообмеження, коли слова замовкають, а почуття ще промовляють, усвідомлення злиття людини з природою в кругообігу пір року. Вірші в поетичних збірках групуються за розділами: весна, літо, осінь, зима. Це в свою чергу вимагає від поета обов'язкового включення в текст вірша того чи іншого «сезонного слова»: (Слайд 9).

     весна - слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба;

     літо - троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло;

     осінь - осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осіння паморозь,  іній,  осіннє  клинове  листя,  очерет,  хризантема,  коник, цвіркун, олень;

     зима - грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод; (існували цілі словники сезонних слів).

5.   Складання «Візитки хоку»

V. Усвідомлення нового матеріалу

1.    Слово вчителя.

Запрошую до зустрічі з цими маленькими шедеврами. Тільки потрібно пам’ятати: штрих, дотик, простір, у простому велике.

2.   Виразне читання хоку й тлумачення їхнього змісту.

Питання. Робота в групах. «Коло думок»

1.  Які «сезонні» символи говорять про пору року?

2.           Що зображено в цьому вірші?

3.           Які образи поезії запам'яталися?

4.           Які асоціації виникають у вас після прочитання вірша?

-         На всохлу гілку

-          Сів ночувати крук.

-          Глибока осінь.

Вважається справжнім шедевром поета. Працював 3 роки. Створена картина осені. Відчувається відсутність вітру, природа ніби завмерла в сумній нерухомості. Поет бачить, як ворон сидить на всохлій гілці, і в нього народжується таке відчуття, що він сам завмер у самотності десь у сутінковому небі осені. За допомогою кількох деталей Басьо створює картину осені. Це досягається через вживання сезонних слів: глибока осінь, крук.

- Старий ставок

Жабка стрибне -  весна

Сплеск пролунає.

Передає рух, звук, який підкреслює тиху красу природи. Старий ставок асоціюється з самотністю і смутком, але стрибок жабки і сплеск води нагадують про життя.

Старий ставок вічний, але для того, щоб ми усвідомили його вічність, потрібен миттєвий рух. Звук сплеску води символізує миттєву дію, але ставок залишається дрімати далі. Життя жабки недовговічне, що дозволяє думати про глибокий філософський зміст цього хоку - суть буття.

-    Перед вродою квітів

Соромно стало місяцю?

Сховався за хмаркою.

Квіти звичайні й водночас незвичайні. Поет милувався квітами, спостерігав їх і навесні, і влітку, і восени. Ніколи не порушив би він тієї краси: хай прикрашає вона гори, хай чарує ароматом людей.

-   Під час квітування  сакур

Горам краси не дасть

Навіть ранкова зоря.

Чи можна сказати краще за Мацуо Басьо. Весна. Сакура - вид вишні з рожевими волохатими пелюстками.

Я уявляю, як квітнуть наші вишневі садки. Від їхнього цвіту уночі справді світлішає.

- Гірська троянда!

Її гілочки так і просяться

Прикрасою на капелюх.

Побачивши неповторну гірську троянду, хіба міг не подумати про те, яка то витончена прикраса для вбрання людини, але ніколи б не порушив він тієї краси: хай прикрашає вона гори, хай чарує ароматом мандрівців.

4. Слово вчителя.

Своїм учням Басьо - сенсей заповідав: самовдосконалюватися, звільняти серце від суєтного. Природа - натхнення, природа - незрівнянна ні з чим краса, це сама досконалість. Треба вчитися в неї, треба прислухатися до її звуків, вдивлятися в її картини, розуміти її порухи.

Учись сосни у сосни, бамбука - в бамбука, - повчав сенсей. - Тікай від самого себе. Істини не збагнути, якщо не подолати себе.

VI. Підсумок

1. Робота з епіграфом.
Я думаю ...

- Пояснити сенс висловів, узятих за епіграфи до уроку?

Я вважаю ...

2. Асоціативний кущ. (Слайд 10).

3. Проблемні питання.

- У чому особливість сприйнятті природи японцями?

- Як розгадати японську поезію? (Відповіді: сприймати її у всіх проявах; у звичному непоказному бачити красу; злитися з природою і розчинитися в ній).

Якщо люди люблять квіти, то кожна людина - квітка, - говорить японська мудрість.

4.  Творче завдання. Створити асоціативний малюнок. Передати через колір настрій учнів на уроці.

5.  Слово вчителя.

Природа в Японії сувора, так просто не віддає своїх багатств тим, хто не розуміє її краси, не відчуває себе щасливим від споглядання сакури. У світі техніки людина не може побачити краси природи, тому потрібно зупинятися і вчитися бачити красу навколо себе.

Можливо, ми тоді знайдемо порозуміння з природою.

А схід нам підказує, який зробити нам крок до зближення з природою, яким шляхом ми повинні йти.

У японському місті Кіото, на подвір'ї монастиря Рьоандзі, є сад каміння. Складається він з 15 кам'яних брил. Розміщені вони так, що ченці, які в задумі рухаються по веранді будинку настоятеля, уздовж саду з будь-якого місця можуть бачити тільки 14. П'ятнадцятий лишається невидимим. Це - символ істини, яку вони шукають. Бачив той сад і Басьо - сенсей.

Може, тільки йому й поталанило побачити того невидимця?

І його поезія нагадує той сад каміння. І ми всі маємо прагнути побачити «п'ятнадцятий камінь», можливо, і нам поталанить.

6. Оцінювання

VII. Домашнє завдання

 Вивчити 2-3 хоку; чит. стор. підр. 194-198; творча робота «Вільне письмо» («Мої враження за рядками хоку»).

 5 клас 

Тема. М. Гоголь. «Чи знаєте ви українську ніч?». Зорові та звукові деталі в описі створення поетичної картини ночі в різних видах мистецтва

Мета. Дати короткі відомості про життя та особливості творчості М. Гоголя; визначити місце повісті «Майська ніч, або Утоплена» в його творчому доробку; дати початкові відомості про художню деталь, пейзаж і їхню роль у творі; формувати навички аналізу твору, картин музики, розвивати усне мовлення; прищеплювати інтерес до мистецтва; виховувати любов до рідної землі, її природи, учити берегти її.

Гоголь не пишет, а рисует; его изображение дышит живыми красками действительности. Видишь и слышишь их. В.Г. Белинский Пойми живой язык природы И скажешь ты: «Прекрасен мир!» Н. Никитин

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.
Ключове слово.

П – опис місцевості (пейзаж)

Р – ім’я матері-вовчиці у творі Кіплінга (Ракша)

И – російське ім’я, яке можна зустріти в казках (Іван)

Р – ім’я письменника Кіплінга (Редьярд)

О – ім’я оповідача казок у творах Андерсона (Оле)

Д – закінчена частина драматичного твору (дія)

А – художній прийом, в основі якого лежить протиставлення (антитеза).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Відкритий мікрофон

1)Як ви думаєте, чому письменники, поети, художники, композитори хочуть відображають у своїх творах красу оточуючої нас природи?

Вступне слово

Природа завжди вабила людину. Була для неї джерелом натхнення і великою загадкою, одним із найвищих досягнень життя й найбільшою його таємницею. Вона завжди неповторна прекрасна й таємнича. Це світ, який оточує нас з дитинства. Але чи усвідомлюємо ми красу й чарівність цього дивовижного світу? Яке наше місце в ньому? До розуміння цього нас може наблизити мистецтво?

2) Психологічне дослідження

Зимовий пейзаж + Чайковський «Пори року» + відео Весняний пейзаж + «Пори року. Весна» + вірш «Вільне письмо»

«Мої враження»

Висновок:     

 Природа – всесвіт

Через що вивчаємо природу? За допомогою чого пізнаємо оточуючий світ?

Споглядання, спостереження, звук, досвід, колір, слово, дотик, запах, зір.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

Описував красу і Гоголь. Образ створено через звук, колір, зображення.

Проблемні питання:

-         Яким є значення природи для людини?

-         Як зображено образ ночі в мистецтві?

ІV. Опрацювання нового матеріалу

1.     Повідомлення про життя та творчість М.В. Гоголя. Справжнє прізвище Янович.

1гр. – біографи

М.В. Гоголь народився 20.03.1809 в Україні в Полтавській губернії в селі Великі Сорочинці Миргородського повіту. Дитинство пройшло в селі Василівка. У 1818 Гоголь вступив у Полтавське училище, потім у Ніжинську гімназію вищих наук.

Гімназист Гоголь був учасником випуску рукописного журналу «Північна зоря». Він був душею компанії шкільного театру, виступаючи і режисером, і декоратором, і актором. Малював, грав на скрипці.

Після закінчення гімназії переїхав до Петербургу і побачив великий інтерес у столиці до всього українського. У 1830 друкується повість Гоголя «Басаврюк, або вечір на кануні Івана Купала». Потім було знайомство з Жуковським, а головне – з Пушкіним, який був у захваті від твору. Геній благословив генія.

Пушкін написав маленьку рецензію: «Сейчас прочёл «Вечера на хуторе близь Диканьки». Они изумили меня. Вот настоящая весёлость, искренняя, не принуждённая, без жеманства, без чопорности. Местами  какая поэзия! Какая чувствительность! Всё это так необыкновенно в нашей литературе, что я доселе не образумился. Поздравляю публику с истенно весёлою книгою, а автору сердечно желаю дальнейших успехов».

2.     Складання гроно «М.В. Гоголь»

 3.     Вступне слово. Читання «Чи знаєте ви українську ніч?».

Бесіда за питаннями:

-         Що ви можете сказати,  прослухавши цей уривок?

-         Як автор  ставиться до того, що розповідає?

Дослідження природи через слово

4.     Аналіз уривку

Тема: опис краси ночі

Ідея: прославляння краси, єдності людини і природи.

 5.     Словникова робота

Пейзаж (франц. рlay – «місцевість») – опис природи.

Тропи – слова і словосполучення в художньому творі, які вживаються в переносному значенні. Є такі різновиди тропів: епітет, порівняння, уособлення, метафора тощо.

Уособлення – перенесення властивостей живих істот на предмети, явища природи чи абстрактні поняття: «земля дихає».

Метафора – слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета чи явища на інші на основі подібності чи контрасту. При цьому часто використовується як переносне так і пряме значення слова. Наприклад: «океан пахощів».

Порівняння – зіставлення одного предмета з іншим.

Епітет – художнє означення, яке виділяє в зображуваному характерну рису чи ознаку. Наприклад: «срібне світло».

Риторичне питання – така побудова мови, головним чином поетичної, при якому ствердження виражається у формі питання. Риторичне питання не вимагає відповіді.

Риторичний оклик – така побудова мови, головним чином поетичної, при якому у формі оклику стверджується те чи інше поняття. Оклик звучить емоційно.

Колорит – співвідношення фарб у картині по тону насиченості кольору.

Благочестивый (устар.) у верующих:  соблюдающий предписание религии.

6.     Пошуково-дослідницька робота з метою знаходження тропів, які використав автор для створення образу ночі.

Земля, небо, ліс, сади, село Метафора	Небо – небесный свод; Пение соловья – величественный гром соловья; Запах – океан благоуханый космос
Уособлення	Месяц глядит, свод горит и дышит, чащи лепечут, воздух движет океан благоуханий, месяц заслушался
Епітет соловей	Серебряный свет, серебрянные видения, чудный воздух, божественная ночь, необъятный небесный свод, очаровательная ночь, величественный гром
Риторичне питання	«Знаете ли вы украинскую ночь?»
Риторичний оклик	Божественная ночь! Очаровательная ночь!

 7. Бесіда

·            Навіщо в картині є образ українського села і чому люди названі «благочестивыми»? ( Природа і люди взаємопов’язані; як у природі, так і в суспільстві йде боротьба між добром і злом.)

·            Знайдіть слова, які передають почуття автора? («А на душе и необъятно и чудно.»)

·            Яка основна думка? ( Захоплення красою ночі. ) Опис української ночі є ліричним відступом повісті «Майська ніч, або Утоплена».

·            Для чого потрібні ліричні відступи?

8.     Створення візитки твору

Дослідження природи через колір

Красу української ночі передав і художник А.І. Куїнджі.

9) Повідомлення про життя та творчість

Народився А.Куїнджі в Маріуполі. Син чоботаря. У художника 3 картини української ночі; його і називають співцем української ночі. Якщо перша розкрила художника, друга принесла славу, то третя її ствердила.

У 1880 році в Петербурзі відбулася виставка однієї картини. З усіх боків на спеціальних підставках стояли лампи. У їх неяскравому світлі картина була схожа на вікно, широко відкритого в чаруючу українську ніч.

Місячне світло настільки було схоже з дійсним, що дивуєшся: як це зроблено?

Публіка говорила про кольорове скло, про місячні фарби. Особлива віртуозність художника полягала в умінні підібрати відтінки кольорів.

Він насичує її всіма відтінками зеленого тону, від прозорого до темного, зовсім чорного, між хмарами.  Це все створює відчуття гармонії, величної пісні природи.

Гармонія – це узгодженість в поєднанні будь-чого: гармонія звуків, гармонія фарб, душевна гармонія.

Так художник підмітив і передав засобами свого мистецтва цю нерозривну єдність звичного і виключного в житті, простого і поетичного.

Проблемне питання. Що можна сказати про самого художника?

(Любить природу, знає ці місця, відчуває її красу, хоче розкрити очі на неї, душа такої людини дуже щедра).

Бесіда

-   Які враження? Які почуття?

Дослідження через звук. Візуальне спостереження.

Перегляд уривку з кінофільму «Майська ніч, або Утоплена». Прослуховування музики.

Візитка

Назва: уривок із твору «Майська ніч, або Утоплена», «Чи знаєте ви українську ніч?».

Автор: М.В. Гоголь

Рік створення: 1831

Тема: опис краси ночі, краси природи.

Ідея: захоплення красою української ночі.

Художні образи: місяць, земля, повітря, ліс, сади, соловей, українське село.

Художні засоби: серебряный свет, божественная ночь, очаровательная ночь,

величественный гром соловья, месяц глядит, свод горит и дышит, чащи лепечут, воздух движет океан благоуханий, месяц заслушался – епітет, уособлення, метафора.

10.Твір-п'ятихвилинка

Українська ніч. Якою ми бачимо українську ніч?

Місячне світло потоком ллється із-за хмар. Ніч темна, тихо вирує над Дніпром.

Бліде мерехтіння місяця заливає небо, вириває із пітьми хатинки, змушує світитися воду, м’яко обмальовує береги річки. На березі ледве помітні вогні. Там спить українське село, над яким величне і прекрасне небо.

V. Підсумок

1.      Слово вчителя

З давніх часів люди вважали, що природа має душу, що космос, земля, люди взаємопов’язані. У космосі знаходять притулок померлі. До космосу душа повертається вночі, тому, можливо, ми дуже часто підіймаємо голову вгору, щоб подивитися на величне, прекрасне небо, відчути єдність зі світом.

Ми з вами через колір, слово, звук, спостереження побачили один і той самий образ. Чи дало це можливість інакше побачити природу? Чим збагатило?

Не то, что мните вы, природа:

Не слепок, не бездушный лик –

В ней есть душа, в ней есть свобода,

В ней есть любов, в ней есть язык, -

так написав про природу в ХІХ ст. російський поет Ф. Тютчев. Спостереження за природою  повинні формувати  в людині любов до всього

(до людей, землі).

2.      Робота з епіграфами

-  Чи згодні ви з епіграфами?

«Гоголь не пишет, а рисует; его изображение дышит живыми красками

действительности. Видишь и слышишь их», - писавВ.Г. Белинський!

Пойми живой язык природы

И скажешь ты: «Прекрасен мир!», -

слова вірша М. Нікітіна.

3.     Створення сенкана «Природа»

Природа.

Таємнича, незбагненна.

Дихає, відчуває, переживає

Людина - частка прекрасного світу.

Душа. Що таке природа?

Асоціативний кущ «Природа»

5.     Асоціативний малюнок. Через колір, форму передати настрій уроку.

6.     Твір-мініатюра

Над чим змушують замислитися твори про природу?

Оцінювання.

7.     Заключне слово. Бажаю зробити крок до порозуміння з природою, бо майбутнє нашої землі залежить від вас.

VI. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Багата красою природи рідна земля».

6 клас  «Найбільший оптиміст століття, закоханий у світ»

Тема уроку: Чарльз Діккенс – англійський письменник. Повість «Різдвяна пісня у прозі»

Мета уроку:

навчальна – ознайомитися з біографією письменника, визначити місце повісті «Різдвяна пісня у прозі» у творчому доробку письменника, підготувати учнів до розуміння й сприйняття змісту повісті, зорієнтувати у специфіці ідейного спрямування твору та його композиції;

розвиваюча: розвивати логічне мислення, спостережливість,  уміння працювати з історико-літературною статтею, навички коментованого читання, виразного читання;

виховна: донести до свідомості учнів суть гуманістичних ідеалів письменника, вихо­вувати людяність, доброту, милосердя, уміння співчу­вати ближнім.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Ч. Діккенса, виставка книжок, мультимедійна презентація, таблиці, схеми, аудіозапис (колядка).

Милосердя, співчуття, щедрість, ось на що мав би я спрямувати свою діяльність.

Чарльз Діккенс

Структура уроку

І. Організаційний момент                                                                   1 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів                                                 4 хв.

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку                                      2 хв.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу           20 хв.

V. Закріплення вивченого матеріалу                                                 5 хв.

VІ. Домашнє завдання                                                                         1 хв.

VІІ. Виставлення  та коментування оцінок                                       2 хв.                         

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів  

-         Згадайте, які фактори впливають на сприйняття і розуміння твору?

 Справді, однією із умов розуміння твору є знання життя, світогляду, творчості письменника.                                           

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку (Додаток 1, слайд 1)

Слово учителя

У Лондоні, недалеко від ділового центра міста – Сіті, на Дауті-стріт, 48 знаходиться музей відомого англійського письменника Чарльза Діккенса. Усе тут нині так само, як і за часів митця. Увагу відвідувачів завжди привертає груба рама з маленьким віконцем, трохи завбільшки за кватирку. Дивний експонат… (Додаток 1. Слайд 2) Екскурсовод пояснить вам, що саме у це віконечко дивився маленький Чарльз на  світ. Спробуємо і ми з вами зазирнути у  світ життя письменника.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Робота з портретом письменника (Додаток 1. Слайд 3)

2. Аналіз портретних описів.

«В юності, тільки-но переступивши поріг отроцтва, Діккенс був найяскравішим. Він був надзвичайно привабливим, був денді… Він вирізнявся незвичайною, якоюсь дивною ніжною красою. Він був не тільки красивим, а й надзвичайно життєрадісним.» ( Чарлі Персі Сноу)

«Діккенс – невисокий на зріст, рухливий, невгамовний, крикливо вдягнений….» (Гілберт Кіт Честертон)

3. Презентація учнями результатів випереджального пошукового завдання.  Зміст завдання: знайти і дослідити вислови відомих людей про Ч. Діккенса.  (Додаток 2, Слайди 1-7)

4. Бесіда з учнями на первинне сприйняття особистості письменника.

- На що ви звернули увагу, коли розглядали портрети письменника?

- Яке враження справили на вас представлені висловлювання?

- Яким у вашій уяві постає письменник?

5.  Інсценізація.  Інтерв’ю з письменником. Учні готують заздалегідь. Приклад інтерв’ю.

- Добрий день, шановний Чарльз Діккенс. Читачі нашого журналу захоплюються вашими творами. Дозвольте, на їх прохання, поставити вам кілька запитань.

- Вітаю вас. Звичайно, я із задоволенням  відповім на питання читачів.

- Скажіть, будь ласка, з якими подіями пов’язані ваші радісні спогади  дитинства?

- Моїми найкращими друзями у пору дитинства були книжки. В бібліотеці батька  я прочитав романи Д. Дефо, М. Сервантеса, казки «Тисяча і одна ніч» та багато інших. Я часто хворів, тому і називав книги незмінною втіхою. Незабутні враження залишилися у мене і від виступу знаменитого клоуна Джо Грімальді. У ті часи це був один з найпопулярніших і улюблених майстрів циркового мистецтва.

- Який період у вашому житті був найважчим?

- Коли мені виповнилося 11 років, батька заарештували за борги і посадили до в’язниці боржників Маршальсі. Я залишився один у великому місті, працював на фабриці вакси. Робочий день тривав зранку до пізнього вечора. У приміщенні бігали щури.  Жив я у трущобах. Але на щастя сім’ю врятувала спадщина бабусі і я зміг піти навчатися до школи «Веллінґтон-Хаус».

-  Наші читачі цікавляться, коли вперше виявилися ваші уподобання щодо письменництва?

-  З дитячих років мені подобалося спостерігати за людьми, я навіть імітував їх жести, міміку, інтонацію. Батько любив слухати, як я читаю вірші. Перші статті я написав під час навчання у школі. Тут я був щасливий, брав участь у аматорських постановках, навіть пробував сам писати п’єси.

 -  Як ви працюєте над своїми книгами?

-  Я поринаю у світ своєї історії. Намагаюся бути дисциплінованим, ретельно перечитую написане, кілька разів редагую. Полюбляю працювати у цілковитій тиші. Мені відомо, що домочадці навіть боялися дзвякнути ложкою або пересунути стілець, щоб не заважати роботі. За це я їм дуже вдячний.

-  Дякуємо вам за спілкування. Читачі нашого журналу в кожному місті, селищі, у всій країні з нетерпінням чекають ваших нових книг.

6.  Слово учителя. Історія написання повісті «Різдвяна пісня у прозі»

В Англії існувала традиція: перед Різдвом у пресі публікували твори з різдвяною тематикою. Саме цьому святу Ч. Діккенс присвятив 5 творів, які об'єднав у цикл "Різдвяні повісті". (Додаток 1. Слайд 4)

У 1843 р. Ч. Діккенсу запропонували висту­пити у пресі з підтримкою закону про обмеження ро­бочого дня. Сміт розповів йому про нелюдські умови праці робітників на фабриках і заводах. Розповідь бо­ляче вразила письменника. Мабуть, пригадалось власне дитинство, коли він, десятирічний хлопчик, му­сив працювати на фабриці вакси. Спочатку він думав написати памфлет "До англійського народу на захист дитини-бідняка", але потім вирішив написати кілька творів, які пізніше об'єднав у цикл "Різдвяні повісті", що з'являтимуться друком щороку напередодні Різдва.

"Молот вдарив із силою у 20 раз, та що там — у 20 тисяч раз більшою силою, ніж та, яку я міг би при­класти, якщо б виконав свій перший задум", — писав Діккенс Сміту 20 березня 1843 р.

7. Робота над першим твором циклу "Різдвяні повісті".

Першим твором циклу "Різдвяні повісті" є "Різдвяна пісня в прозі", яка має підзаголовок "Святвечірнє оповідання з привидами".

8. Теорія літератури. Робота зі словником.

Визначення понять повість, оповідання, фантасти­ка.

(Додаток 1. Слайд 5.)

— Як ви розумієте назву твору?

Дослідницьке завдання: Дослідити особливості назви твору.

Учень. Твір має поетичну назву.

Слово  пісня – невеликий ліричний вірш, поетичний твір, написаний у музично-поетичному стилі.

Як відомо, різдвяні пісні відрізняються особливою святковістю, оскільки відображають велику радість, перемогу світла над пітьмою, добра над злом, народження Ісуса Христа.

Як належить пісні, повість складається з п'яти строф, різних за тональністю. (Додаток 1. Слайд 6)

Строфа – ритмічно завершена частина твору.

Учень. Православні святкують Різдво 7 січня. На Святвечір 6 січня на столі має бути 12 пісних страв (за числом апостолів).

Традиційними українськими стравами є кутя, варе­ники, голубці, оселедець тощо. Вечеряють, коли на небі з'явиться перша зірка. Вечеря починається мо­литвою при запаленій свічці, а під вікном лунають ко­лядки, які величають народження Ісуса Христа.

Звучить колядка.

Учениця. Я хочу розповісти про святкування  англійцями католицького Різдва на їх рідній мові.

Christmas is celebrated on the 25^th of December and symoboliyes the birthday of Christ. This day is marked by setting a fur-tree and decorating it with decorating it with different toys and candels.

Children wait for Santa Claus who comes to every house and brings presents. Going to bed children leave their stockings and Shoes to receive presents 4bc next morning.

Переклад:

Різдво святкують 25 грудня, воно символізує день народження Христа. У цей день продаються ялинки, прикрашають їх різними іграшками та свічками.

Діти чекають на Санта Клауса, який приходить у кожний дім, залишають свої панчохи і туфлі, щоб на­ступного ранку отримати подарунки.

9. Висновки (Додаток 1. Слайд 7): 

«Різдвяна пісня у прозі» за формою повість-казка, має свої особливості:

ü Розповідає про події, пов’язані з Різдвом Христовим;

ü Містить переплетіння реальності з фантастикою;

ü Щаслива розв’язка.

10. Коментоване читання твору.

- Хто такий Марлей? Що його пов’язувало зі Скруджем?

- Як характеризує Скруджа ставлення до смерті його «єдиного друга»?

- Який художній засіб використано в описі Скруджа? Яка його роль у тексті?

- Згадайте твір, у якому автор використовує порівняння героя із холодом і морозом.

11. Читання діалогу Скруджа з племінником в особах.

- Яким є ваше перше враження від головного героя твору?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Мікрофон

-         У житті письменника мене найбільше вразило……..

-         На мою думку, повість «Різдвяна пісня у прозі»……

-         Від наступного уроку я чекаю відповіді на питання ………

VI. Домашнє завдання (Додаток 1. Слайд 8).

Прочитати ІІ, ІІІ, ІV строфи повісті.  Дослідити ставлення до Різдва різних героїв твору. Скласти узагальнюючу таблицю.

Тема.  Нащадок  великого Езопа. І. А. Крилов. Байка « Вовк і Ягня». Роль сміху в засудженні людських вад у байках Крилова.

Мета:  ознайомити учнів із творчістю видатного російського байкаря

І.А. Крилова; удосконалювати навички аналізу байки; пояснити поняття           «уособлення», розкрити роль сатири в засудженні людських вад; формувати негативне ставлення до них; прищеплювати любов до художнього слова.

Обладнання:     портрет І.А. Крилова, виставка його книг; байка «Вовк і Ягня» у перекладі М.Терещенка.

Тип уроку: комбінований (засвоєння нового матеріалу, удосконалення набутих знань)

ХІД УРОКУ

                                                                                          Я їх вдруге народив.

                                                                                           І духом рідним збагатив.

                                                                                                       МикитаГодованець

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

       1. Розподіл учнів на групи:

             - Сьогодні на уроці у нас будуть працювати 4 групи.  Кожна з груп  буде виконувати своє завдання.  

                І група:   літературознавці (5) – учні цієї групи підготували біографічну довідку про Крилова  І. А.

                ІІ група:   дослідники (4) – проводитимуть  дослідницьку роботу.

                ІІІ група:   актори (5) – підготували інсценування байки.

        ІV група:   художники (4) – займеться  ілюструванням байки.

  2.  Перевірка попереднього матеріалу.

Літературний «пінг-понг»

           -  Спочатку уроку пригадаємо  попередній матеріал.

           - Хто вважається основоположником жанру байки? (Езоп.)

           - Дайте визначення байки. ( Літературознавчий словничок – слайд 3)

           - Назвіть її складові частини.( Оповідка і мораль)

           - Які джерела виникнення байки? ( Фольклорні: приказки, прислів’я, казки тощо.)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

      Портрет І.Крилова на дошці.

    - Тема  нашого уроку: (Слайд 1)   Ми з вами продовжуємо знайомитися з байками у світовій літературі, і сьогодні будемо розглядати  байку "Вовк і Ягня" Івана Андрійовича Крилова. (Слайд2)

   - Епіграфом уроку будуть слова  Микити Годованця…

ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.      Біографічна довідка І.Крилова. Виступи «Літературознавців».

           - Група «Літературознавців» одержала домашнє завдання, виконання якого ми зараз і перевіримо. Це біографічна довідка.(Слайд 4)

     1) Іван Андрійович Крилов відомий російський поет кінця XVIIIст., був редактором сатиричного журналу «Почта духов».

   2)  Він чудово грав на скрипці, але професіоналом так і не став. Славу принесли Крилову байки, в яких він справді досяг рівня високого мистецтва. Він став нащадком великого Езопа. (Слайд 5)

   3) У Петербурзі в Літньому саду стоїть бронзовий пам'ятник великому російському байкарю Івану Андрійовичу Крилову. (Слайд 6)

   4) Російський письменник Микола Васильович Гоголь писав про нього так:

- поет і байкар злилися в ньому воєдино.

Він став автором багатьох книг для дітей. (Слайд 7)

   5) Крилов виступає мудрим учителем, сміючись, викриває людські вади, намагаючись тим самим просвітити людей. (Слайд 8)

2. Виразне читання байки «Вовк і Ягня» та її інсценування. Виступи «Акторів». 

   1) Український варіант байки у перекладі М.Терещенка(інсценування)

- Спочатку ми з вами познайомимося з українською версією байки Івана Андрійовича Крилова «Вовк і Ягня» у перекладі М.Терещенка.

- Наші «Актори» продемонструють свої здібності, вони на сьогодні готували інсценізацію байки:

   - Автор (  ) - Вовк (  ) - Ягня (  )

   2) Байка Езопа.

- Давайте пригадаємо байку Езопа «Вовк і Ягня». (Читає учень в костюмі давнього грека.)

- А тепер послухаємо байку «Вовк і Ягня» мовою оригіналу. (Один учень читає російський варіант байки.) (Слайд 9)

3. Бесіда з елементами аналізу твору. Працює весь клас.

- Ми прослухали байку в різних варіантах і давайте попрацюємо всі разом.

- Як ви розумієте зміст епіграфа? Про кого говорять ці рядки?

- Яка тема байки «Вовк і Ягня»? (Зображення беззахисної, бідної людини на образі Ягня перед силою та безкарністю багатої людини на образі Вовка.)(Запис у зошиті)

- Назвіть головних персонажів.

- Визначте складові частини байки. Де стоїть мораль, а де оповідна частина?

- Зачитайте мораль байки.

- Де і коли відбувається подія, описана в байці?

- Зверніть увагу, як себе поводять герої. Хто намагається довести свою правоту?

- Знайдіть у тексті слова, що підтверджують безневинність Ягняти. Доведіть, що вони дійсно справедливі.

- Зачитайте звинувачення Вовка, що можна сказати про них. Чи правдиві вони?

4. Дослідницька робота. Створення «асоціативних кущів».

- Учні ІІ групи займуться дослідницькою роботою.

- Подумайте, носіями яких людських рис є персонажі байки? Запишіть відповідні риси Вовка і Ягня.

            ВОВК         ЯГНЯ

               /    \             /    \

5. Художня майстерня.

- А наші художники займуться ілюструванням бійки. А в кінці уроку подивимось результати.

6. Попередній висновок учителя.

- Секрет поведінки обох персонажів криється у нерівності сил: усемогутності Вовка і безсилості Ягняти. Кожний з них розуміє своє місце в житті.

7. Евристична бесіда.

- Які почуття викликає байка у читача? (Постійно відчуваєш себе учасником події, з одного боку – надія, а з іншого – відчуття трагічного фіналу події, який підказується життєвим досвідом.)

- Подумайте, у чому полягає алегорія байки? (В образах тварин ми бачимо людей та їхні вчинки.)

- Як називається такий прийом?  (Уособлення) – (Слайд 10.)

- Наведіть приклади з байки.

8. Перевірка робіт.

- Перевіримо «дослідників». Які «асоціативні кущі» в них вийшли.

Вовк – людина сильна, нахабна, могутня

Ягня – людина, що має відчуття власної гідності, але через різні причини не здатна себе захистити (беззахисна), слабка

9. Аналіз твору.

- Визначте ідею твору.(Засудження несправедливостей людського життя, неправедної сили влади.)(Запис у зошиті).

- Який прийом допомагає авторові розкрити ідею твору? (Сатира).

- А що ж таке сатира? (Літературознавці).(Слайд 11)

Сатира - різновид комічного, що викликає сміх, але сміх нищівний, що викриває вади людського суспільства.

10. Коментар учителя.

- Зображуючи всю складність стосунків персонажів, байка показує, яким заплутаним є наше життя і змушує читача замислитися, як уникати ганебних вчинків. Отже, засобами комічного можна не тільки насмішити, а й розкрити аморальність людських законів, нелюдську суть деспотизму і беззаконня.

- А які художні засоби використовує автор? ( Епітети, багатство синтаксичних конструкцій, що посилюють емоційність байки, розширені діалоги.)

11. Виставка малюнків.

- Давайте тепер подивимось на роботу наших художників. (Вивішуються роботи художників.)

- Давайте всі подивимось, якими рядками з тексту можна підписати ці роботи.

Фізхвилинка.

Щось не хочеться сидіти -

Трохи треба відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби 4 кроки.

Крок вперед, і крок назад.

Час до праці нам сідати.

12. Дослідницька робота.

- Ми з вами вже знаємо, що байка Крилова була написана за сюжетом байки Езопа. І сьогодні на уроці ми вже пригадували цю байку. А давайте спробуємо порівняти: що в цих творах спільного, а чим вони відрізняються.

13. Складання таблиці. (Зошит)

-     Усі в зошиті складають таку табличку, а "Дослідники" допоможуть нам її заповнити. (Слайд12)

  

Езоп                                               Крилов

                      

Спільне (письмово)

            1. Місце дії.

            2. Ворожнеча між персонажами.

            3. Діалоги.

            4. Трагічна кінцівка.

            5. Мораль.

                        

Відмінне (усно)

1. Мова

                        прозова                                                   віршована

2. Діалог

                       лаконічний                                             розширений

3. Художні засоби

                       замалі                                                      широке використання

4. Мораль

                       в кінці байки                                          на початку байки

 V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Рефлексія.

-     Чому вчать байки? (Слайд13)

-     Що вони висміюють? (Слайд14)

 Письмове анкетування.

- У кожного з вас на столі є такі анкети, де ви повинні написати своє прізвище, і дати відповіді на 2 запитання дуже коротко. Питання на дошці. (Учитель озвучує.)

       - Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

       - Що найбільше вам сподобалося?

- Ці анкети збирає один в групі. І за цими анкетами, і за всю роботу на уроці ви і отримаєте оцінки.

          

           VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

            - Ви всі сьогодні дуже прекрасно попрацювали на уроці, а додому запишіть  вивчити напам'ять байку "Вовк і Ягня" у перекладі М. Терещенка (стор.60-61).

            - Всім дякую за урок і до побачення.

Тема.

Формула успіху Шерлока Холмса. Причини надзвичайної популярності героїв детективних творів  Е. По та А. Конан Дойля

Мета.

Повторити вивчене про детективні твори; розкрити секрет успіху головних героїв на ниві детективних розслідувань; розвивати дослідницькі навички учнів; усне мовлення учнів; формувати прагнення збагатити свій життєвий досвід знаннями про дедукцію; розвивати кмітливість, фантазію; виховувати інтерес до детективних творів. …Навряд чи хто може згадати таку закручену загадку, якої хтось інший, відповідно спрямувавши свою винахідливість,  не зміг би розгадати. Е. А. По Щоб пізнати людство, треба вивчити людину. А. Конан Дойль Усе знати – моя професія. Мабуть, я привчився бачити те, чого інші не помічають. А. Конан Дойль

І. Мотивація навчальної діяльності

1. «Ключове слово».

2. Асоціативний кущ «Детектив».

 (звучить музика з кінофільму «Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона»; питання: «Які почуття з’являються у вас? Що є в ній детективного?»)

 ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

1.     Вступне слово.

Дійсно, детектив приваблює, зачаровує, робить кожного своїм прихильником.

Урок проведемо у вигляді гри-дослідження.

Проблемні питання:

Чому детективні твори, їх герої такі популярні? Що дають знання про дедуктивний метод звичайної людини?

 ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Слово надається  літературознавцю. Він нам нагадає все, що ми знаємо про детективну літературу (робота зі схемою).

У творах XII cт. можна знайти елементи детективного жанру, але у них увага не приділялася людині, яка розкриває злочин. Засновником жанру вважають видатного американського письменника Е. По, 19 ст. Він розробляє правила для створення невеличких оповідань, які називали «логічними оповіданнями». Їх можна поділити на декілька тематичних груп: психологічні або логічні, науково-фантастичні, детективні. В основі лежить детективна інтрига – літературний прийом – злочин, таємниці. Головні герої – люди обдаровані сильною волею, аналітичним розумом, досягають поставленої мети. Вони аматори, до них належать Дюпен, Легран – Е.По; Шерлок Холмс – А. Конан Дойль; Марпл, Пуаро – А. Крісті; Мегре – Ж. Сіменон. Дія починається з факту злочину і розгортається у зворотному напрямку. Письменники шляхом логічного аналізу простежують ті порухи душі людини, які часто залишаються незрозумілими для більшості людей.

2.     Літературознавець ставить питання:

- Що таке детектив?

Детектив (англ. detective, від лат. detego) – розкриваю, викриваю, нишпорка) – 1. агент таємної служби розшуку; 2. літературний твір, кінофільм, зміст яких присвячено розкриттю заплутаного злочину, таємниці.

Дедукція (лат. detuctio – виведення, доведення) – спосіб розмірковування, при якому нова думка або висновок, виводяться шляхом роздумів над багатьма іншими думками, фактами.

3.     Встановіть відповідності між назвами оповідань та назвами предметів:

IV. Опрацювання теми

1.     «Детективна інтрига».

-      Кожен самостійно провів дослідницьку роботу.

Чому популярні? Експерти узагальнили.

Чому детективні твори популярні? Фрази положення.

Секрет-успіху

1.     Особистість виявляє надзвичайні інтелектуальні здібності.

2.     Сам процес розкриття таємниці, злочину.

3.     Напружена розумова діяльність на основі дедуктивного методу.

 2.     Незвичайні особистості (Легран, Шерлок Холмс, Дюпен).

Афоризми Шерлока Холмса

-         Розслідування злочинів – точна наука, принаймні повинна нею бути.

-         Мені здається, що людський мозок схожий на маленьке порожнє горище, яке ви можете обставити, як хочете.

-         Якщо відкинути все цілком неможливе, то саме те, що залишиться, - яким би неймовірним воно  не здавалося, - і є істина!

-         - Ви бачите все, але не даєте собі можливості помізкувати над тим, що ви бачите.

-         По скороминущому виразові обличчя, мимовільному руху якого-небудь мускула або по погляду  можна вгадати найпотаємніші думки співрозмовника. Людину, що вміє спостерігати й аналізувати, обдурити просто неможливо.

-         З однієї краплі води людина, що вміє мислити логічно, зможе зробити висновок про існування Атлантичного океану або Ніагарського водоспаду, навіть якщо вона не бачила ні того, ні іншого. Все життя – величезний ланцюг причин і наслідків, і природу його можна пізнати по одній ланці.

-         Спостережливість – друга натура.

-         Найцінніше – показання свідків. Треба дізнаватися все, що тільки можна.

-         Слід більше довіряти собі.

-         Дивні подробиці полегшують розслідування.

-         Побічні обставини бувають іноді так само красномовні, як муха в молоці.

-         Якщо небезпеку можна передбачити, то її не слід боятися.

Чи має рацію Ватсон?

Якось Ватсон написав жартівливий «Атестат» Шерлока Холмса. Які ж оцінки отримав великий сищик?

 Атестат Шерлока Холмса

1.     Знання в галузі літератури – жодних.

2.     Знання в галузі філософії – жодних.

3.     Знання в галузі астрономії – жодних.

4.     Знання в галузі політики – слабкі.

5.     Знання в галузі ботаніки – нерівномірні. Знає властивості беладони, опіуму й отрут взагалі. Не має уявлення про садівництво.

6.     Знання в галузі геології – практичні, але обмежені. З першого погляду визначає зразки різноманітних ґрунтів. Після прогулянок показує бризки бруду на штанях і по їхньому кольору і консистенції визначає, з якої вони частини Лондона.

7.     Знання в галузі хімії – глибокі.

8.     Знання в галузі анатомії – точні.

9.     Знання в галузі карної хронічки – величезні. Знає, здається, усі подробиці кожного злочину, скоєного в дев’ятнадцятому сторіччі.

10.           Добре грає на скрипці.

11.           Чудово фехтує на шпагах і еспадронах, прекрасний боксер.

12.           Ґрунтовні практичні знання англійських законів.

 Проте біограф містера Холмса багато в чому помилився. І сам великий сищик підкреслює свою обізнаність в багатьох сферах.

 Сценка «Досьє Шерлока Холмса»

(версія Леслі Клінгера)

Журналіст. Ваше ім′я?

Шерлок Холмс. Вільям Шерлок Скотт Холмс.

Журналіст. Рік і місце народження?

Шерлок Холмс. 1854. Східний Сассекс.

Журналіст. Освіта?

Шерлок Холмс. 1864 рік – Англія, Кеннінгтон, школа-інтернат. 1866 рік – Йоркшир, звичайна школа. 1872 рік – Оксфорд (коледж), а в 1874 році – Кембридж (коледж).

Журналіст. Ваші захоплення?

Шерлок Холмс. У 1879 році мене можна було побачити в лондонській театральній сцені в ролі Гамлета. Потім разом із театром Михайла Сазонова «SasanoffSharespeareCo» я вперше побував в Америці. На той же час у мене з′явилося ще одне захоплення – скрипка. Трохи пізніше, в 1881 році, я захопився хімією. потім я зацікавився розкриттям злочинів, боксом, читанням книг з філософії та природничих наук.

Журналіст. Ваші друзі?

Шерлок Холмс. Джон Хеміш Ватсон.

Журналіст. Тільки один?

Шерлок Холмс. Молодий чоловіче, тільки з віком розумієш, що таке дружба, що таке вірність, що таке плече товариша. Знайомих може бути в житті скільки завгодно, а ось справжній друг – тільки один. І він у мене є!

Журналіст. А вороги у Вас є?

Шерлок Холмс. Авжеж, є! Професор Моріарті.

Журналіст. Теж один?

Шерлок Холмс. Але який! Від нього та його спільників мені довелося з 1884 до 1891 року переховуватися в Італії, Тибеті, Персії, Мецці, навіть в Африці.

Журналіст. Ви ризикова людина?

Шерлок Холмс. Я не лише детектив, а й розвідник. Так-так! У 1912 році я вдруге їздив до Америки з метою проникнення в таємні Ірландські групи. Переді мною стояло завдання: увійти в довіру до німецьких розвідників.

Журналіст. І що, Ви його виконали?

Шерлок Холмс. Так, викриття німецького шпигуна фон Борка – остання справа Холмса-детектива, Холмса-розвідника. Потім я повернувся на свою ферму в Сассексі, де за розведенням бджіл і науковими працями з бджільництва я провожу залишок життя.

Журналіст. Шерлок Холмс – великий детектив, а зможете Ви розкрити свої сильні та слабкі сторони?

Шерлок Холмс. Ну, похвалитися трішки нікому ще не завадило. Я – справедливий і розумний, винахідливий та ерудований, благородний і безкорисливий, мужній і чесний.

Творча робота в групі «Досьє Шерлока Холмса»

У Шерлока Холмса була величезна картотека на всіх відомих йому злочинців. Не дивно, що відомості про самого сищика-консультанта старанно збиралися і зберігалися не тільки в архівах Скотленд-Ярда, але й у приватних архівах кримінального світу. Пропонуємо скласти своє досьє на відомого нишпорку, додавши відомості про детектива, які дізналися з повісті «Собака Баскервілів» та прочитаних оповідань. Наприклад:

ДОСЬЄ

Прізвище, ім’я: Холмс Шерлок;

Рік народження: 1887 (данні Британської енциклопедії);

Батьки: батько – А. Конан Дойль; мати – ім’я не відомо;

Близькі родичі: брат Майкрофт Холмс;

Зовнішність: сухорлявий, ріст більше шести футів (понад 180 см), тонкий орлиний ніс, гострий, проникливий погляд, трішечки скрипливий голос;

Освіта: ґрунтовна в багатьох галузях;

Адреса: Велика Британія, Лондон, Бейсер-стріт 221-б;

Рід занять: приватний сищик або сищик-аматор;

Найзагадковіша справа: «Собака Баскервілів»;

Друзі: доктор Ватсон;

Основні вороги: професор Моріарті;

Шкідливі звички: паління;

Хобі: хімія, гра на скрипці;

Спортивні захоплення: бокс, фехтування, гольф, плавання, східні єдиноборства; відмінно стріляє з пістолета.

Улюблені газети: «Дейлі телеграф», «Таймс».

Сценка

В. – Как вы пришли к таким выводам?

М. – Если бы каждый человек развил в себе эту способность всматриваться в мелочи окружающей жизни и, главное, сопоставлять одну с другой, мог бы достичь таких же результатов.

В. – Я думаю, что зрение у меня не хуже вашего.

Холмс – Совершенно верно. Вы смотрите, но вы не наблюдаете, а это большая разница. Например, вы часто видели ступеньки, ведущие их прихожей в эту комнату?!?

7

В. – Часто.

Х. – Как часто?

В. – Ну несколько сот раз!

Х. – Отлично, сколько же там ступенек?
В. – Сколько? Не обратил внимания.

Х. – Вот-вот, не обратили внимания. А между тем вы видели. В этом вся суть. Ну, а я не знаю, что ступенек – семнадцать, потому что я и видел, наблюдая.

Уч. В этом привлекательность Ш. Холмса.

Питання:

Кожен день ви ходите з першого на другий поверх, навпаки. А чи задумувались ви над тим, скільки сходинок на другий поверх?

Висновок: У чому секрет особистості? (Легран, Дюпен, Шерлок Холмс)

1.     Процес розкриття таємниці.

Сценка з оповідання «Пістрява стрічка»

Хелін Стоунер

доктор Ватсон

Шерлок Холмс

Х. – Сьогодні ми збиралися, щоб поставити крапку у цій справі.

В. – Неповторне поліцейське слідство дійшло висновку, що лікар знайшов свою смерть внаслідок необережного поводження зі своєю небезпечною улюбленицею – отруйною змією. Але мені, Холмс, дуже кортить дізнатися незрозумілі деталі справи.

Хелін Стоунер -  Містер Холмс, розкрийте, будь ласка, секрет. Мені дуже хочеться знати. Від цього минеться мій страх.

Х. – стор 130-131

В. – Через що вона полізла назад у душник…

Х. – стор. 131

С. – Спасибі вам на все, містер Холмс, Ви позбавили мене страху (переживань).

Висновок: Деталь до деталі - таємниця розкрита. І це привертає в детективних творах, робить їх популярними.

2.     Напружена розмова діяльність на основі дедуктивного методу.

Випробуємо на собі:

1.     стор. 87

2.     стор. 82

Висновок: Своєю працею довели, в чому є причини популярності детективної літератури.

V. Підбиття підсумків уроку

1. Дедуктивний метод.

- Не оминати жодної дрібниці.

- Тренувати увагу.

- Бути благородним, мужнім, безкорисливим.

- Природньо сприймати похвалу.

-  Прагнути в житті незвичайного.

«Все моє життя – безперервне зусилля врятуватися від банальної одноманітності існування». («Спілка рудих»)

1.     Показ детективної літератури через колір.

2.     Творча робота.

Сенкан

1.     Шерлок Холмс	1.  Детектив
2.     Кмітливий, наполегливий	2. Таємничий, незвичайний
3.     Розслідує, перевтілюється, творчий	3. Скоює, розслідує, доводить
4.     Відомий приватний сищик-аматор	4. Особливий жанр захоплюючої літератури
5.     Майстер	5. Загадка

3.     Перегляд уривків із кінофільмів.

-         Як змінився Шерлок Холмс?

5. Оцінювання.

6. Слово учителя.

А. Конан Дойль помер у 1930, на 71 році життя. На могилі вигравіровано епітафію, написану ним самим:

Я выполнил свою простую задачу,

Если дал хотя бы час радости

Мальчику, который уже наполовину мужчина,

Или мужчине – еще наполовину мальчику.

                        Якщо звернув увагу, то працював недарма.     

VI.  Домашнє завдання

Твір-роздум «У чому секрет популярності оповідань про Шерлока Холмса?»

Тема: Анна Ахматова «Реквієм» - пам’ятка доби сталінського терору.

Мета:  проаналізувати поему «Реквієм» з точки зору проблематики, образної

          системи, композиції, поетичної мови;

          дослідити, як у творі поет створює узагальнений портрет народного

          страждання і вирішує проблему історичної пам’яті;

          розкрити функції біблійних символів;

           розвивати логічне мислення, мовлення, навички аналізу літературного

          твору;

          формувати дослідницькі навички і вміння;

          виховувати громадянські почуття, непримиренність до зла та

          насильства, сміливість та чесність.

Обладнання: портрет А Ахматової, виставка творів, відеофільм, презентації за темою «Реквієм»,дослідницькі роботи учнів, аудізапис: А.Моцарт «Реквієм», тексти поеми.

Тип уроку: комбінований, урок-співпереживання.

Я тоді була з моїм народом,

Там, де мій народ, на лихо, був.

А. Ахматова «Реквієм»

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми  та мети уроку.        

Вчитель.

Сьогодні ми продовжимо розмову про трагічне, але незвичайне життя російської поетеси Анни Ахматової, продовжимо знайомство з яскравим явищем жіночої поезії ХХ століття.

Перегляд відеоролика про Анну Ахматову.

Вчитель.

У своїй Нобелівській лекції Йосип Бродський назвав п’ять кращих, на його думку, поетів ХХ століття. Серед них було ім’я  Анни Ахматової. «Бути краще за них на папері можливо, неможливо бути краще за них і в житті, яким би трагічним і гірким воно не було»

Отже, тема сьогоднішнього нашого уроку

Слайди  «Тема, мета»      

II. Актуалізація опорних знань.

Вчитель.

Прекрасна російська поетеса Марина Цвєтаєва назвала Анну Ахматову «Музою Плачу»

-         Як ви думаєте, чому? (Тому що в її поезії вилилась власна трагічна біографія та біографія її сучасників. Муза поетеси плаче за втраченим або нерозділеним коханням, оплакує репресованих та розстріляних знайомих, рідних, друзів; оплакує співвітчизників, що полягли на війні, плаче від несправедливості та зла. Плаче не сама, а разом зі своїми сучасниками.  )

-         Якими ж були 20-30-і роки для інтелігенції

  Показ  слайдів «20 -30-і роки і творча інтелігенція»  

Ты спроси моих современниц,

Каторжанок, стопятниц, пленниц,

И тебе порасскажем мы,

Как в беспамятном жили страхе,

Как растили детей для плахи,

Для застенка и для тюрьми.

ІІІ Засвоєння нових знань .

Вчитель.

Сьогодні на уроці ми повинні усвідомити весь жах епохи, позначеної в історії насильством, страхом, кров’ю, смертями. І допоможе нам у цьому 

Анна Ахматова. Вона була не просто свідком злочинів проти людини, вона була матір’ю, однією з тих, хто ростив дітей «для плахи» . вона була поетом і за допомогою Божої благодаті створила найтрагічнішу і водночас найгуманістичнішу трагедію «Реквієм »

 Показ слайдів «Словникова робота»

Вчитель.

-Що вам відомо про історію створення поеми?

Показ слайдів «Історія створення поеми «Реквієм»»

Читання поеми «Реквієм» вчителем

(Звучить музика А.Моцарт «Реквієм»)

2. Аналіз поеми

- Слово «реквієм» означає «спокій» Чи звучить «Реквієм» Анни Ахматової спокійно?(Ні, «Реквієм» -це стогін, плач, крик )

- Від чийого імені ведеться розповідь? (Оповідач –мати засудженого сина, поет, яка у черзі біля в’язниці Крести пообіцяла описати все, що чула, пережила)

- Кому адресовані рядки поеми? (Сучасникам, нащадкам, всьому народові)

- Який жанр поеми? («Реквієм»- це ліро-епічна поема, а ще героїко-патріотичний епос, в якому зливаються плач, закликання, молитви, прокляття, клятви, пророкування)

- В чому полягає композиційна особливість поеми?

«Композиція» (слайди)

     «Реквієм» - це монтаж окремих віршів, різних за своїм звучанням, віршовою структурою, що створює ефект емоційної напруги, схвильованого монологу ліричної героїні, яка преживає драму в особистому житті.

Усі вірші пов’язані із репресіями 30-х років, об’єднані спільною тематикою. Вони свідчать не тільки про страждання, але й про силу духу людей, його перемогу. Є строфи на біблійну тематику.

Поема має кругову побудову. Початок і кінець твору об’єднані звертанням до подруг, до сестер, до всіх жінок, до всього народу: на початку поеми поетеса отримує «замовлення», в епілозі заявляє про його виконання .

-         Коли і де відбуваються події, описані в поемі? (Це були страхітливі «роки єжовщини», атмосфера тиранії, репресій. Географічна карта дуже широка: Ленінград, Москва, Волга, Дон, Сибір, Холодний  Єнісей, над котрим сяє Полярна Зірка)

-         Назвіть героїв поеми (Мити, син, народ)

-         Які теми присутні у творі? (Змалювання страждань народу в добу сталінського терору, розкриття єдності материнської трагедії та трагедії країни, тема пам’яті )

-         Які проблеми вирішуються на сторінках поеми? (проблеми зла і добра, гуманізму і жорстокості, свободи і рабства, страждання і співчуття.

Правильно. Подивімося ще раз на анкету твору.  

 Показ слайдів «Анкета»

Вчитель.

Тема особистого горя, плач матері за сином, розповідь про конкретні події переростають у тему загального страждання народу.

3. Робота в групах – дослідження .

Завдання для першої групи (було дано заздалегідь). Дослідження на тему «Створення узагальненого портрета народного страждання».

План дослідження

 Тема особистого горя, плач матері за сином, розповідь про конкретні події переростають у тему загального страждання народу.

Перед читачем постають жахливі картини сталінського терору.

1.        Яким чином у поемі передається атмосфера тиранії, репресій, моральних і фізичних страждань?

Розгляд репродукцій іконостасу Києво-Печерської Лаври та картини Паоло Воронезе «Оплакування Христа»

2.        Які роздуми викликали у вас твори художників?

3.        Чому Ахматова використовує біблійний сюжет?

4.        Яким чином подається в поемі образ сина?

5.        Портрет всенародного страждання створюється за допомогою звукових образів. Відшукайте їх.

6.        Які засоби художньої виразності допомагають створити картину всенародного горя?

7.        Яку гаму кольорів використовує поет для створення портрета страждань?

I група захищає свій проект.

 Підсумок вчителя.

Ахматова звідала всю глибину народного горя і зрозуміла, які величезні сили закладені  в народі, щоб знайти в собі сили перейти від покірності до морального протистояння. Олександр Шмеман писав: «Скільки б не було горя та страждань в її поезії, страждання кохання чи материнського болю за страждання сина, всіх синів, всіх матерів, світ її поезії – світлий світ, і він світиться вірою. Вірою, що не відділяє себе ні від кого і ні від чого, вірою, яка весь час перетворюється в жалість і втіху, в подяку і хвалу, в присутність таємного свята за вікном.»

Завдання для другої групи. Дослідження на тему «Єдність материнської трагедії ліричної героїні і країни».

План дослідження

Орієнтація поеми на жанр заупокійної меси, присвяченої пам’яті померлих, допомагає Ахматовій піднятись над особистим болем і злитись із загальним стражданням. Власна доля перелилась із долями інших людей.

1.     Якої постає у творі головна героїня?

2.     У яких віршах поеми йде мова про єдність материнської трагедії ліричної героїні і країни?

3.     Ахматова описує терор з позиції жертв насильства. Які вони ці жертви насильства?

4.     Яким чином Ахматова передає свою власну трагедію як трагедію цілого покоління?

5.     З якою метою Ахматова використовує театральний прийом відстронення:

Ні, це не я, за мене хтось інший страждає,

Я б так не могла?

 II група захищає свій проект.

Підсумок вчителя.

         Ахматова ніколи не відокремлювала себе від Росії, від народу, бо обов’язок поета – бути з усіма. Б Зайцев у Парижі 1964 року звернувся до Анни Ахматової зі словами: «Ви не були ні в засланні, ні в «Мертвому домі», але біля нього стояли. Чи бились вдомо головою об стіну за близького – не знаю. Ллє іскри злетіли із серця. Вилетіли віршами, не за одну вас, а за всіх стражденних жінок, сестер, матерів, з ким Ви Голгофу тюремних стін, вироків, страт.»

 «Реквієм»– це слова материнської скорботи: молитви, плач, крик, сповідь, плач.

Завдання для третьої групи. Дослідження на тему«Проблема історичної пам’яті в поемі ».

Тема  пам’яті- одна із філософських координат поеми. Пам’ятати біль, страх, жах – чи забути про них і віддати перемогу безпам’ятству? Дослідіть, як лірична героїня розв’язує цю проблему.

План дослідження.

1.     З якою метою лірична героїня згадує  у посвяті «в’язниць затвори» і «каторжанські нори»?

2.     З ким порівнює себе лірична героїня?

3.     У поемі присутній рух від  безпам’ятства до паняті, конфлікт між смертю і пам’яттю . Перемогу одержує пам'ять. Доведіть цю думку.

4.     Як проблема історичної пам’яті розв’язується в «Епілозі»?

5.     Яку роль відіграє мотив пам’ятники?

III група захищає свій проект.

Підсумок учителя.

Пам’ятник Ахматовій – це пам’ятник народному горю, це пам’ятний жіночому  терпінню і великій любові, це нагадування про страшне минуле і пересторога. «Реквієм» - це пам’ятник народному стражданню і мужності.

4.Показ презентації «Біблійні мотиви та образи поеми».

ІV. Підсумок уроку

1.     Бесіда

-         Яка основна думка поезії?

-         Які риси характеризують поетичні мову Ахматової?

-         Які особливості творчої манери поета виявились у «Реквіємі»?

-         Чому А Чуковський сказав, що А.Ахматова – «майстер історичного живопису»?

-         Які морильні цінності проповідує Ахматова?

2.     Мікрофон: Що таке, на ваш погляд, «Реквієм» Анни Ахматової?

3.     Слово вчителя.

Й. Бродський писав: «…за іменем Анни Ахматової стояв весь народ, цим пояснюється її популярність, це дало їй право говорити від імені всіх людей і з ними говорити напряму. Її поезія, читана, гнана, замурована, належала людям. Вона дивилась на світ спочатку через призму серця, потім через призму живої історії».

Ржавеет золото и истлевает сталь,

            Крошится мрамор – к смерти все готово.

                                     Всего прочнее на земле печаль

 И долговечней- царственное слово.

Я вважаю: Ахматова не помилилась.

V. Домашнє завдання. Твір-мініатюра «Яким я уявляю пам’ятник Анні Ахматовій ?»

Компаративний аналіз поезій

«Шлейф, забрызганный звездами…» О Блока і «Сжала руки под тёмной вуалью…» А.Ахматової

Елементи художньої реальності, що порівнюються	«Шлейф, забрызганный звездами…»	«Сжала руки под тёмной вуалью…»
Ракурс зображення кохання	Етап зародження кохання. Творча сила й трансцендентна краса любові. Уособлення в любовному почутті найвищих цінностей, гармонії, істинності буття та одухотвореної вічності.	Етап розірвання любовних взаємин. Кохання – земне почуття, позбавлене ідеалізації й сповнене непорозумінь, конфліктів; воно є джерелом душевного болю та розчарувань.
Художній час та простір	Календарний та циферблатний час, згідно з символістською настановою на ігнорування емпіричного світу й стверджування світу трансцендентного, відсутні. Немає тут і зображення земного простору. Блоківський хронотоп, підкорений меті створення картин вічності, складається з космічного простору й космічної ночі.	Час визначено у реченні: «Отчего ты сегодня бледна?». Це характерно для акмеїзму з його звернутістю до теперішньої миті земного життя (на противагу символістській поетизації вічності), до часової визначеності. Емпіричний простір також має конкретику: поручні й браму. У вірші спостерігається певна динаміка простору: від внутрішнього – будинок («Он вышел, шатаясь»)до перехідного («»Я сбежала, перил не касаясь») та зовнішнього – вулиця (брама).
Тип сюжету	Символічний сюжет. Основні фази його розвитку – містична з’ява Прекрасної Дами, само відкриття вічності, духовне пробудження героя – відзначені символами: багаття, пітьма, смолоскип-келих, срібні складки вбрання. Так у віші створюється двоплановий сюжет: на першому плані окреслюється рух образів-символів; на другому – інакомовні смисли цього руху.	«Життєподібний» сюжет, що прочитується як тривіальна любовна історія. Щаблі сюжетного руху позначені художніми деталями: серпанком, поручнями, брамою, що розкривають емоційний стан героїні.
Специфіка образу	Блок використовує символи – багатозначні образи, в яких підтекст переважає зовнішню оболонку образу. Сприймаючи образ, читацький зір має проходити крізь цю оболонку, немов крізь скло.	Ахматова, навпаки, підкреслює матеріальність зображених предметів, що сприяє створенню ефекту «життєподібності» сюжету й відповідає акмеїстичним вимогам «адамістського» погляду на речі. Отже, в ахматівському образі зовнішній бік образу є тотожним його внутрішньому змісту.
Герої	Героїня – предмет поклоніння та ідеалізації у дусі культу лицарського служіння Прекрасній Дамі.	Героїня – земна жінка, яка переживає розрив любовних взаємин.